Банитися, -нюся, -нишся, гл. Мыться, вымываться.
Барложитися, -жуся, -жишся, гл. Валяться въ грязи. Барложиться, як свиня в солоді. До колодязя погано й доступиться: не висихає ніколи, а свині й барложаться.
Бріднявий, -а, -е. Грязноватый. Чи близький день, чи далекий, дорога бріднява.
Будувати, -дую, -єш, гл.
1) Строить, сооружать, созидать. Дерево везено, церков будовано. Для кого ж ти, мала, сей двір будувала? Згода дім будує, а незгода руйнує. труну будувати. Дѣлать гробь.
2) Основывать. Розмовляють, росказують: як Січ будували...
Затоваришува́ти, -шу́ю, -єш, гл. Вступить въ товарищескія отношенія. Вони ще дужче затоваришували.
Наріка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. наректи, -речу, -че́ш, гл. Соверш. видъ употребляется только при двухъ первыхъ значеніяхъ. 1) Называть, назвать. Своє дитя без сорома байстрям нарікає. 2) наречено. Назначено, суждено. Та вже коли наречено емірати, і знахури не відшепчуть. 3) Горевать, сѣтовать. Потім будеш нарікати, що з бідною оженивсь. 4) Попрекать, упрекать. Не вспів отець і мати за молодого сина подружжя поняти, — а зараз стане (син) хлібом-сіллю нарікати. Ой мені батько так нарікає. Жінка вже поприбірала, кленучи чоловіка та нарікаючи. 5) — на кого, на що. Жаловаться, роптать. Ми своїх будем жен наущати, щоб на тебе не нарікати.
Підтитарний, -ного, м. Церковный подстароста.
Прихитрувати, -ру́ю, -єш, гл. Ухитриться. Ти так прихитруй і украдь те лоша.
Розмайоритися, -рюся, -ришся, гл. = розмагоритися.
Сцячка, -ки, ж. Болѣзнь: недержаніе мочи.
