Блудити, -джу, -диш, гл.
1) Блуждать; сбиваться съ пути. Не ходи, не блуди понад берегами. Ляше, он блудиш! — Єднаково їздити. Ми блудили цілий ліс.
2) Заблуждаться, ошибаться. Ой блудиш, зле судиш, ляшеньку любий, тримаю, ховаю для тебе шлюби.
3) — словами. Говорить, не сознавая что; бредить. Ой ти, дівчинонько, ти словами блудиш, ти сама знаєш, кого вірно любиш. Як блудить словами хворий, то знак тому, що вмре.
Ді́донько, -ка, м. Дѣдушка. Ум. отъ дідо. Ой, дідоньку, дідоньку, шовковая борода.
Кателицкий, -а, -е. 1) Католическій.
2) Употребляется какъ бранное слово въ смыслѣ: злой, дурной. Хай тобі кателицький батько!
Обгорнути, -ся. Cм. обгортати, -ся.
Омурати, -раю, -єш, гл. обмурувати. За що-ж тебе, світе-брате, в своїй добрій теплій хаті оковано, омурано?
Поченцювати, -цюю, -єш, гл. Побыть монахомъ.
Ручина, -ни, ж. Рука. Ой ти, стара непе, та сядь коло мене, заклади ручину та й за пазушину.
Тмин, -ну, м. Раст. Carum Carvi L.
Ціцати, -цаю, -єш, гл. = ссати.
Щебернути, -ну, -неш, гл. Отозваться, писнуть. .
