Весельце, -ця, с. Ум. отъ весло.
Висіпатися, -паюся, -єшся, гл. — на кого. Наброситься на кого съ крикомъ, бранью.
Вичинити, -ню, -ниш, гл. Вычинить.
Купражити, -жу, -жиш, гл. Кутить. Як загуляють, так неділі дві або три купражуть.
Леда́чий, -а, -е. 1) Лѣнивый; облѣнившійся. Ледачому все важко робити. Туркеня дрімала. Дрімав у харемі ледачий султан. Ледача шкапа скрізь припинки має. 2) Дурной, ничтожный, негодный, плохой. Ледача та дівка, що сама себе хвалить. Ледачому ледача й смерть. З серця беруться ледачі думки. Ой чумаче, чумаче, життя твоє ледаче. Добре далеко чуть, а ледаче ще далі. Холодно, вдягнувшись у їдно! — Їднаково в двоє, як ледачі обоє. Ум. ледаче́нький. Внизу — путній ставок, а через його ледаченький місток.
Наштрикуватися, -куюся, -єшся, сов. в. наштрикнутися, -кнуся, -не́шся, гл. Накалываться, наколоться, натыкаться, наткнуться. Тут він заточився і трохи не наштрикнувся на її ніс.
Панів, -нова, -ве Принадлежащій барину. Ото прийшла до панової хати.
Призвісливий, призвісний, -а, -е. Предвѣщающій. Сич — се призвісне.
Уволоктися Cм. уволікатися.
Шиньок Cм. шинк.
