Відлуплювати, -люю, -єш, сов. в. відлупити, -плю, -пиш, гл. Отлупливать, отлупить, отковыривать, отковырять. Тая земля, що він відлупив, взяла та й розсипалась.
Зажовти́ти, -вчу́, -ти́ш, гл. Сдѣлать желтымъ.
Закла́дчини, -чин, ж. мн. = закладини. Як положать зруб на хату..., то п'ють закладчини.
Зарі́бниця, -ці, ж. Женщина, живущая заработками, работница.
Кав'яр, -ру, м. Икра соленая рыбья. Вина з Царіграду відер троє у барилі, кав'яру з Дону, — всього везе. (Тут були): тараня, ще по весні з Дону навезена, суха й солона, кав'яр, оселедці.
Нали́сник, -ка, м. 1) Блинчикъ. Божі онучі розводяться на молоці — нестемнісінько, як налисники московські. 2) да́ти нали́сника. Въ переносномъ смыслѣ: ударить (по лысинѣ, головѣ?). Не йди, бідо, по мисках! а б'ють біду по висках! Пішла біда до мисника, і там дано налисника; пішла біда до груби, — і там дано у груди и т. д.
Печина, -ни, ж. Кусокъ кирпича, глины, отпавшій въ печкѣ. Лежить нелюб у постелі, як печина у попелі. Сіль тобі в вічі та вода та печина в зуби — бранное пожеланіе.
Пообмахувати, -хую, -єш, гл. Обмахнуть (во множествѣ).
Попісцяти, -цю, -циш, гл. Пососать. Як попісце корову теля, то й дасться здоїти.
Розрипатися, -паюся, -єшся, гл. Часто входить и выходить, отворяя и затворяя дверь.
