Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запрягати

Запряга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. запрягти́, -жу́, -же́ш, гл. Запрягать, запрячь. Учений, а кобили не запряже. Ном. № 6058. Запріг коня вороного та й одвідав. Чуб. V. 661.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРЯГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРЯГАТИ"
Ваганки Ум. отъ вагани.
Вистарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться. Вх. Лем. 398.
Дрисня́, -ні, ж. = дрисля.
Инбирівка, -ки, ж. Инбирная настойка.
Кодільничий, -чого, м. Тянущій канатъ при вытягиваніи невода. Желех.
Коростявіти, -вію, -єш, гл. Заболѣвать чесоткою.
Ме́рхнути и мерхти, -хну, -неш, м. = меркти. Зорі мерхнуть. МВ. ІІ. 44.
Укоренити 2, -няю, -єш, сов. в. укоренити, -ню, -ниш, гл. Укоренять, укоренить.
Устидно нар. Стыдно. Дружці встидно стало. Грин. ІІІ. 507.
Шмаркля, -лі, ж. = смаркля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПРЯГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.