Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запрягати

Запряга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. запрягти́, -жу́, -же́ш, гл. Запрягать, запрячь. Учений, а кобили не запряже. Ном. № 6058. Запріг коня вороного та й одвідав. Чуб. V. 661.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРЯГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРЯГАТИ"
Арешта́нтська. Мѣсто заключенія, арестантская.
Вирлатий, -а, -е. О глазахъ: выпученный. Очей страшних, вирлатих, товстобрових. К. ЦН. 187.
Закоро́стявіти, -вію, -єш, гл. Заболѣть коростой.
Зарну́ти Cм. заринати.
Косяка нар. Наискось, діагонально. То взад, то вбік, то косяка.
Овсюг, -гу, м. = вівсюг.
Півголий, -а, -е. Полуобнаженный. Желех.
Простукати, -каю, -єш, гл. Простучать.
Сівалка, -ки, ж. Сѣялка. Хотин. у.
Шкареберть II, -ти, ж. = шкопирта. КС. 1887. VI. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПРЯГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.