Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запручувати

Запру́чувати, -чую, -єш, сов. в. запрути́ти, -пручу́, -тиш, гл. 1) Заплетать, заплесть, задѣлывать, задѣлать дыру въ плетнѣ. 2) = зацурувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРУЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРУЧУВАТИ"
Бігання, -ня, с. Бѣганіе. І піднявсь був.... гомін, бігання, крик, галас. Кв.
Більмо, -ма, с. Бѣльмо. Більмо окові нічого не шкодить, але не бачить. Ном. Більмо із ока зганяти. Мил. М. 35. А більмом би ти очі зайшли! (Брань). Фр. Пр. 56.
Відтерпітися, -плюся, -пишся, гл. Натерпѣться.
Грю́к I меж. для обозначенія стука: стукъ. Стук-грюк в віконечко!
Зака́лець, -льця, м. Ум. отъ зака́л.
Наба́гнути, -гну, -неш, гл. 1) Припомнить, выдумать. На всячину я набагла. Вх. Зн. 38. 2) Сильно пожелать. Вх. Зн. 38.
Падалюк, -ка, м. = падалець. Вх. Пч. II. 16.
Помпа, -пи, ж. 1) Великолѣпіе, пышность. 2) Важничанье. Це він з помпи. Переясл. у. 3) Насосъ. Желех.
Понароблювати, -люю, -єш, гл. = понаробляти. Стор. МПр. 143. Справді аж сором і гріх, що там (у церкві) понароблювали прокляті сичі. Драг. 244.
Приняти, -ся. Cм. приймати, -ся.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПРУЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.