Дві́ста чис. = Двісті. Мали ми тоді більше як двіста бжіл.
Кубло, -ла, с.
1) Логовище. Звіря... в своїм кублі недвижно спочиває.
2) Гнѣздо, преимущественно вырытое въ землѣ, a затѣмъ и всякое. На Благовіщення і птиця не несеться й кубла не в'є.
3) Въ переносномъ значеніи также человѣческое жилье. Да чого ти, Марусе, без кубла?
4) = водня. Ум. кубелечко, кубельце. Знайшла ж бо я кубелечко, де утка несеться. Туга коло серця як гадина в'ється, ізвила кубельце коло мого серця.
Наволокти́, -ся. Cм. наволікати, -ся.
Натурчати, -чу́, -чи́ш, гл. = натуркати.
Нащулити, -лю, -лиш, гл. = нащурити.
Нороха, -хи, ж. Ув. отъ нора.
Повнощотний, -а, -е. Заключающій столько предметовъ, сколько ихъ должно быть по счету.
Продимати, -ма́ю, -єш, сов. в. проду́ти, -дму, -дмеш, гл. Продувать, продуть. Така хата, що наскрізь продимає. Добри-вечір, кумо моя! чи продула місце, та щоб мені з твоїм, милим вечеряти сісти? — Ой щоб же ти, кумо моя, цього не діждала, щоб я тобі з моїм милим місце продимала.
Туркавчин, -на, -не. Свойственный, принадлежащій горленкѣ. Туркавчине гніздо.
Щедрина, -ні, ж.
1) Щедрость.
2) об. Щедрый человѣкъ. Він — щедриня: поділиться з кожним, поможе.
