За́голо́вок, -вку, м. 1) Съ удареніемъ на первомъ слогѣ: подушка. за́головки мурянча́ні. Муравьиныя яйца. 2) съ удар. на третьемъ слогѣ: заглавіе. Ум. за́голо́вочок.
Задрочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Побѣжать подъ вліяніемъ укусовъ насѣкомыхъ (о рогатомъ скотѣ). 2) Закапризничать, взбѣситься. Мовчіт!.. чого ви задрочились?
Зароже́дно нар. Урожайно.
Королівство, -ва, с. Королевство.
Кундосити, -шу, -сиш, гл. Дергать, трепать. Було не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити. Нехай мою русу косу да й Дунай-вода носить; нехай же той нелюбонько в рученьках не кундосить. Cм. контосити.
Лігви́ско, -ка, с. Постель.
Нахилий, -а, -е. 1) Наклонный, покатый.
2) Сгорбленный, согнутый.
3) Склонный, податливый.
Посиротіти, -тіємо, -єте, гл. Осиротѣть (о многихъ). Я молода завдовіла, діти мої посиротіли. Завсіда ми з худобою були, а тепер оце посиротіли.
Скумбрія, -рії, ж. Рыба. Скумбрія.
Стояти, стою́, -їш, гл.
1) Стоять. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мороз не велик, та стоять не велить.
2) Стоять станомъ, лагеремъ. По одну сторону на заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. По тім боці на толоці, там цигане стояли.
3) Ожидать, подождать, стоять. Стій, милий, не вмірай.
4) — за чим. Дорожить чѣмъ. Я за волами не стою, — беріть їх.
5) — за що. Считаться чѣмъ, быть чѣмъ, составлять что. В мене те стоїть за лихо пекуче, що мені слова промовити не вільно.
6) — за ко́го. Стоять за кого, поддерживать, держать сторону кого.
7) Быть, находиться. Моє серце в сльозах стоїть.
8) — над гробом. Одной ногой въ гробу стоять. Я над гробом стою, брехати не хочу.
