Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрова

Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОВА"
Борона 1, -ни, ж. Защита.
Дзві́нка, -ки, ж. Бубновая масть въ картахъ. КС. 1887, VI. 463. Йому́ дзві́нка сві́тить. Ему везетъ.
До́тик, -ку, осязаніе
Крокодил, -ла, м. Крокодилъ. Сокрушаєш крокодила і годуєш сем'ї дикі. К. Псалт. 170.
Нав'яза́ти, -ся. Cм. нав'язувати, -ся.
Націлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. націлитися, -люся, -лишся, гл. 1) Нацѣливаться, нацѣлиться, прицѣливаться, прицѣлиться. Що тілько націлиться (стрілець), — заєць і є. ЗОЮР. II. 36. 2) Haмѣреваться, вознамѣриться. Націлився їхати, аж тут дощ.
Подрібнити, -бню́, -ниш, гл. Раздробить, раздѣлить на малыя части. Як і їсти ту рибу, що ти її так подрібнила?
Посполитий, -а, -е. 1) Простой, простонародный. 2) Какъ существ.: крестьянинъ. Давай посполитий до скарбу і подачку од диму, давай і підводу, і греблі по шляхах гати, а козак, бач, нічого того й не знає. К. ЧР. 198.
Проячати, -чу́, -чи́ш, гл. Прокричать (о лебедѣ).
Струк, -ка, м. 1) Струкъ. Бобові струки. 2) Початокъ у кукурузы. Хотин. у. Ум. стручо́к, стручечок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.