Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запорожець

Запоро́жець, -жця, м. 1) Запорожець, козакъ запорожской Сѣчи. 2) На свадебномъ пиршествѣ, во время раздачи коровая, запорожцями называются посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты. На самім останку дають коровай на запорожця... А як нема запорожців, то староста виходить за поріг і бере той коровай, которий полагається запорожцям. Грин. III. 521. Чи усім сватового хліба достало? — Ні, ще запорожцям не давали. Маркев. 133. Ой ви, славні запорожці, не лякайтеся, за пороги, за високі не ховайтеся! Просимо вас до хати короваєм дарувати. Св. п. КС. 1883. II. 399.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОРОЖЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОРОЖЕЦЬ"
Виярок, -рку, м. Лощинка, неглубокій оврагъ. Там такий є виярок, то вода й залива инколи. Новомоск. у. (Залюбовск.). Ум. ви́ярочок.
Заду́бти, -бну, -неш, гл. = задубіти.
Зда́лити, -лю, -лиш, гл. ? Сюди, сюди, парубочки, ми вам раді будем: бочку спалим, другу здалим — ми вам роздобудем. Грин. III. 88.
Комірка, -ки, ж. 1) Ум. отъ коме́ра. Відчиняй, пане, комірку, давай гребцям горілку. Н. п. 2) Cм. бердо и блят.
Кутя, -ті, ж. Обрядовая каша изъ ячменныхъ или пшеничныхъ зеренъ наканунѣ Рождества Христова и Крещенія. Чуб. VII. 441. Кутя на покуті, узварі, на базарь. Ном. № 343. кутя багата. Канунъ Рождества, сочельникъ. Сим. 145. кутя голо́дна. Канунъ Крещенія. передати куті меду. Пересолить (иносказ.).
Межинаро́дний, -а, -е. и -ній, -я, -є. Международный. Желех.
Переднівка, -ки, ж. переднівок, -вка, м. Время передъ, жатвой, передъ сборомъ новаго хлѣба, овощей. Петрівка — переднівок. Ном. № 462.
Підсліпо нар. Подслѣповато, не свѣтло. Підсліпо, чадіючи на всю хату, горів його гніт. Мир. Пов. І. 114.
Порозбужати, -жа́ю, -єш, гл. Разбудить (многихъ). Ой устала мила, як не лежала, усю челядоньку порозбужала. Мет. 242.
Порозриватися, -ва́юся, -єшся, гл. Разорваться (о многихъ предметахъ, о многихъ разрывахъ на одномъ предметѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОРОЖЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.