Вата́г, -га, м. 1) = ватажок. Виходило з зеленого гаю сорок чоловік розбою, попереду ватаг молоденький на воронім коню. Він за ватага в заброді разом був три годи. 2) Старшій надь пастухами. Ватаг — найстарший в полонині (при пастьбѣ скота); він порядкує там усім: людьми, маржиною, молоком.
Доро́блювати, -люю, -єш, гл. = доробляти.
Дотира́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. доте́ртися, -тру́ся, -ре́шся, гл. Дотираться, дотерѣться.
Душохва́т, -та, м. Уловляющій душу. Не попусти мене в тяжку наругу лихому душохвату сатані.
Ме́шти, мешт, ж. мн. Татарскія туфли, легкіе башмаки.
Патериця, -ці, ж. Посохъ. Чернець мій встав, надів клобук, взяв патерицю. Козацький бунчук переважить бурмистерську патерицю.
Попівство, -ва, с.
1) Званіе священника. Давайте попівство за дванадцятилітню науку.
2) Священническій домъ, дворъ. Дві дівки, служниці на попівстві.
3) соб. Попы, священники. Наїхало... попівства повен двір.
Самошість. Самъ-шестъ.
Удавнитися, -нюся, -нишся, гл. Устарѣть. Була колись правда, та вдавнилась.
Цес, цеся, мѣст. = цей, ця. Винесла назад суди на цес світ. Цеся дитина.... буде бідувати.
