Дроби́ти, -блю́, -биш, гл. Рѣзать на мелкіе куски. А мій милий тісто дробить, а я рада, що й то робить. 2) = дріботіти 2.
Жали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Жалить, кусать. Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п'яти. Їх хвала жалила як гостра кропива.
Звіно́к, -нка́, м. 1) — ри́би. Поперекъ отрѣзанный кусокъ рыбы. Ой поставив козак Нечай та сторожу в місті, а сам пішов до кумоньки звінок риби їсти. 2) Раст. Rhinauthus crista galli. Cм. звонець.
Згальмува́тися, -му́юся, -єшся, гл. Сбиться съ толку, свихнуться. Далі що йому робити? Зовсім згальмувався: як ні за що стало пити — гавкати нанявся.
Мату́ся, -сі, ж. ласк. отъ ма́ти. Матушка. Ум. матусенька.
Невіглас, -са, м. Невѣжда. З грішми дурня-невігласа почитують.
Недоторканий и недотиркливий, -а, -е. Недотрога. Дувид штовхнув жартовливо плечем одного чоловіка. — Геть, псявіро, не пхайся! — одказав чоловік. — Оце недоторканий дядько, неначе молодиця.
Перенісся, -ся, с. Переносье. Як у кого на переноссі брови сходяться одна з другою, той буде нещасливий.
Узімі, взімку, нар. Зимой. Хто еліті гайнує, той взімі голодує.
Хряпусь! меж. = хряп. Мазниця хряпусь!
