Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запороток

За́пороток, -тка, м. Яйцо-болтунъ, изъ котораго не можетъ вывестись цыпленокъ. Мнж. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОРОТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОРОТОК"
Губа́нь, -ня́, м. Имѣющій большія губы.
Достогна́тися, -гну́ся, -нешся, гл. Достонаться.
Нао́дшибі нар. Въ сторонѣ, особнякомъ.
Нежурливий, -а, -е. Безпечальный, беззаботный. Добре, що ти нежурливий удався.
Пообквітчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Украситься цвѣтами (о многихъ).
Прителішитися Cм. прителішуватися.
Скотинний, скотинячий, -а, -е. Относящійся къ скоту, скотскій. Це був у нас скотинячий ярмарок. Міусск. окр.
Снасть, -сти, ж. 1) Остовъ, основныя части; напр. въ повозкѣ это оси въ соединяющими ихъ частями и подушки на осяхъ. Рудч. Чп. 249. Части снасти воза: вісь, підто́ка, підге́рсть, каблука, рукав, середина, ухналь, підісок, завіски, сто́сик, кіло́чок, загвіздок, шворінь, насад, тибель, притичка ручиця. Рудч. Чп. 249 — 250. На цьому возі снасть добра, хоч у яку дорогу, то видержить. Брацл. у. Згорів чисто вітрак: сама снасть стирчить. Брацл. у. 2) Скелетъ, основныя части тѣла. Г. Барв. 188. Я така (худа), що тільки снасть моя була та й годі. Г. Барв. 4.
Табин, -ну, м. Шелковая плотная матерія. Шейк.
Чистючка, -ки, ж. Чистуха, чистоплотная.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОРОТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.