Відсапувати I, -пую, -єш, сов. в. відсапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Отрабатывать, отработать полотьемъ. Дайте на подать п'ять карбованців, я вам, пане, з дітьми відсапаю.
Гачечок, -чка, м. Ум. отъ гак.
Зблуди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Заблудиться, сбиться съ дороги. Широкая доріженька, коли б не зблудити. 2) Ошибиться. Присвідчиш ти мені, що мене любиш, запевне тим серцем нігди не зблудиш.
Навтрю́хи нар. Бѣгомъ. Махнув в те місце навтрюхи.
Опиряка, -ки, м. = упиряка. Дивиться він, аж там єсть опиряки і возять відьом туди, на ту гору.
Понамощувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и намостити, но во множествѣ.
Порізник, -ка, м. Раст. = поранник.
Постікати, -каємо, -єте, гл.
1) Стечь (во множествѣ). Весна настала. Постікали води, зазеленіли трави. Були річки — постікали.
2) О зернѣ: не налиться. Постікало в хлібові зерно. Въ подобномъ же значеніи о корнеплодахъ. Буряки постікали, бо заросли бур'яном.
Тротовина, -ни, ж. Опилки древесныя. Cм. трина.
Чіпець, -пця, м. 1) = чепець 1. Русую кісоньку під чіпець. Сидить дівка в темниці, шиє чіпець без ниці. 2) = чепчик 3. В чіпці уродився, а на посторонку згине. 3) = чепець 4.
