Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запранцюватіти

Запранцюва́тіти, -тію, -єш, гл. Покрыться сифилитическими язвами, сдѣлаться сифилитикомъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРАНЦЮВАТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРАНЦЮВАТІТИ"
Білогубий, -а, -е. 1) Съ бѣлыми губами. 2) Молодой (у котораго молоко на губах). Отой блазень? Білогубе щеня? О. 1861. XI. Кух. 20.
Воркін, -куна, м. = воркотун. У запічку да й воркін ворчишь. Грин. ІІІ. 99.
Деревені́ти, -ні́ю, -єш, гл. = Дерев'яніти.
Джут, -та́, м. = Джгут. Котл. Ен. І. 23.
Кавуниця, -ці, ж. = кавунка.
Обшпарювати, -рюю, -єш, сов. в. обшпарити, -рю, -риш, гл. Ошпаривать, ошпарить, обжечь горячей жидкостью. Христя обшпарила руку. Мир. Пов. II. 52.
Приказка, -ки, ж. 1) Поговорка, пословица. Українські прикажи, прислів'я і таке инше... Спорудив Ж. Номис. (Спб. 1863). 2) У Гребенки: басня. (Греб. 361).
Тенькання, -ня, с. = теленькання.
Хлипання, -ня, с. Всхлипываніе, плачъ. І хлипання все росказати, і крик, і охання, і жаль. Котл. Ен. VI. 49.
Шило, -ла, с. 1) Шило. шило в мішку не втаїться. Не удержится въ секретѣ, обнаружится. Ном. № 6798. його й шило голить. Такой счастливый. Ном. № 1646. не вміє й шила загострити. Ни къ чему не способенъ. 2) Заостренная палка, на которую натыкаютъ кусокъ рога для распариванія его. Вас. 163. 3) шила бити. Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 31. 4) шилом їхати. Ѣхать, запрягши лошадей гуськомъ. Вх. Зн. 82. Ум. шильце. Побігла попадя до шевця і випросила у нього шильця і дратву. Чуб. II. 106.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПРАНЦЮВАТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.