Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запрохати

Запроха́ти Cм. запрохувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРОХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРОХАТИ"
Бондарчук, -ка, м. Подмастерій бочара.
Генеральний, -а, -е. Высшій, главный.
Настренчити Cм. настренчувати.
Офіція, -ції, ж. Служба. Не хазяйнував він, а терся по офіціях: то за писаря був у скарбу, то коло винниці, то за підлісничого був. Св. Л. 275.
Потремтіти, -мчу, -тиш, гл. Подрожать.  
Приклепка, -ки, ж. = прикліп. Лихо приклепки шукає. Ном. № 1973.
Рідкозубий, -а, -е. Съ рѣдкими зубами. Вх. Зн. 59.
Розщіпатися, -паюся, -єшся, сов. в. розщіпнутися, -нуся, -вешся, гл. Разстегиваться, разстегнуться. Свита розщепнулася.
Трибуна, -ни, ж. Трибуна. Судова трибуна. К. ХП. 122.
Тулубастий, -а, -е. О тулупѣ, свиткѣ: мѣшковидный, безъ таліи. Чуб. VII. 420, 421, 431.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПРОХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.