Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запрохати

Запроха́ти Cм. запрохувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРОХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРОХАТИ"
Вернець, -нця, м. = вочкарь. Угор.
Квітючий, -а, -е. Цвѣтущій. Квітюча лука. Мир. ХРВ. 65.
Пороскльовувати, -вую, -єш, гл. Расклевать (во множествѣ).
Пороспливатися, -ваємося, -єтеся, гл. Поплыть въ разныя стороны (о многихъ).
Прохвистати, -щу, -щеш, гл. Пробить. Чорний віл хоч яку стіну прохвище. (Загадка: сверделъ). Ном. стр. 303, № 488.
Псалтирочка, -ки, ж. Ум. отъ псалти́рка.
Угорнути, -ся. Cм. угортати, -ся.
Улучати, -чаю, -єш, сов. в. улучити, -чу, -чиш, гл. 1) Попадать, попасть въ цѣль. Коли чи б'є, то вже влучає. Котл. Кн. IV. 65. Не влучила Лемерівна в ніженьку, та влучила Лемерівна в серденько. Мет. 285. 2) Попадать, попасть куда, найти путь. Я не влучу до вас заходити. (Стрижевск.). 3) Умѣть, съумѣть что сдѣлать. Як не влучиш і йому дати сього дання, то марне й вона питиме. Г. Барв. 536. 4) Успѣть замѣтить, успѣть прослѣдить. Він кинув на нас палицю — ми йшли всі укупочці — а ми розбіглись по дорогах — не влучила я куди яка з нас і побігла. Павлогр. у.
Хло Сокращ. изъ хлопче. Cм. хлопець. А котрим ти конем ідеш, хло? — А котрим же їхав би? рижим. Федьк.
Чортисько, -ка, м. Ув. отъ чорт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПРОХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.