Доткли́во нар. Колко, рѣзко, обидно. Не кажіть бо так доткливо, пані, не говоріть так згрізна до мене.
Залюбки́ нар. Съ удовольствіемъ; охотно. Ну там вода! залюбки напитись. На Наталю молодую залюбки дивились. Як перше було, коли йду куди, то весело й залюбки.
Запога́нити Cм. запоганювати.
Захлюпатыся, -паюся, -єшся, гл. Забрызгаться, замочиться.
Каменування, -ня, с. Побіеніе камнями.
Перина, -ни, ж.
1) Перина, пуховикъ — для спанья на немъ и для укрыванья. у. Як ранок настане, з перини не встане. Дівчина козака вірненько любила: устала раненько, його не збудила, його не збудила, периною вкрила. Пух із перин неначе сніг летить по вітру.
2) Одно перо. У півня є така перина, шо як треба йому на зорі вставать, то вона і крутиться. Ум. перинка, пери́нонька. периночка.
Позацвітувати, -туємо, -єте, гл. = позацвітати. Ой прийшов до своєй пивниці, а вже ж вина, пива позацвітувані.
Поморочитися, -чуся, -чишся, гл. Повозиться.
Похвал, -лу, м. = похвалка.
Стремено, -на, с.
1) Стремя. Горе й тому козакові, що все їздить на коневі, із стремен ноги не виймає.
2) Штрипка. До сіх то шараварок здумав він стремена вчепити.
3) Cм. ключ 6.
4) = стрем'я. Ум. стременце, стремінце, стреме́нечко, стреме́ночко. На стременочка ступає, на сіделечко злягав.
