Відбій, -бою, м. Лучшаго сорта хребтовая щетина.
Грабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) Грабить. 2) Брать движимость за долги. Та беруть жиди, грабують, цінують ні за що. 3) Взыскивать подати.
Злодій, -дія, м.
1) Воръ. Казали їй руки ізв'язати; посадили між злодіями, між убійниками, молоду та добру. Не так лютує голий злодій, коли не має що украсть, як наш латин тут розгнівився. Хто перелазить в кошару, той злодій. Не піймавши, не кажи злодій.
2) Раст. = гречка дика.
3) Нас. короѣдъ, Bostrychus.
Крячистий, -а, -е. Покрытый кустами. Крячисте поле.
Обашпорити, -рю, -риш, гл. Нащупать, отыскать.
Подругувати, -гую, -єш, гл. Дружить, быть подругами. Ото моя дочка з його дочкою подругувала. Я з Пріською давно вже не подругую.
Сив, -ва, -ве = сивий. На тій сосні сив сокіл сидить.
Строкатий, -а, -е. 1) Пестрый.
2) О масти: пѣгій. Хтось до вас строкатого коника приводив.
3) Капризный. В душі своїй була строката.
Тиранський, -а, -е. Тиранскій.
Убивати, -ва́ю, -єш, сов. в. уби́ти, уб'ю́, -єш, гл. 1) Убивать, убить. Під білою березою козаченька вбито. Бодай тебе, мій миленький, перва куля вбила. убити муху, чмеля́. Выпить, подкутить. 2) Вбивать, вбить, вколачивать, вколотить, втыкать, воткнуть. Як ударив Іван змія та по коліна і вбив у землю. Ножа в серце вбили. 3) Оббивать, оббить. Клуню гарно килимами вбили і тут п'ють, гуляють. 4) Утаптывать, утоптать. Стежку вбили. Біжи, коню, дорогою широкою убитою.
