Вивертом нар. Ломанно. Отой якось кумедно вивертом говоре.
Відтеплінь, -ні, ж. Оттепель.
Гуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Звучать, шумѣть, гудѣть. Порожня бочка гучить, а повна мовчить. Через гору високую тихий вітер гучить. Вода гучить. Гучить з гармат стріляння людожерне. 2) Кричать. 3) = Сварити.
Заплю́щити, -ся. Cм. заплющувати, -ся.
Миротво́рець, -рця, ж. Миротворецъ, примиритель. Блаженні миротворці, бо такі синами Божими зватимуться.
Настиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. насте́ртися, -стеру́ся, -решся, гл. Домогаться, добиваться, добиться, настаивать, настоять. А щоб «Положеніе» читати, так цюю нема. Як роздали «Положеніе», так воно і спочиває чистеньке у волості, чи там де: нема таких..., щоб йому настирались. Це вже я настерся, щоб більшу (хату) робили, а то б ще менча була.
Прибійниця, -ці, ж. Часть колодки, снаряда для выдѣлыванія коробок.
Прічки нар. = пріч. Збіраюся з паном прічки против темненької нічки.
Тиртиця, -ці, ж. = тертиця.
Ходячий, -а, -е. 1) Ходящій.
2) Бродячій, не осѣдлый, находящійся постоянно въ движеніи. Чумаки — народ ходячий. Вольному воля, а ходячому путь.
3) О больномъ: не лежавшій, на ногахь находившійся во время болѣзни. Ота жінка ходяча вмерла. У нас увесь такий рід, що ходячий мре.
