Вабило, -ла, с. = ваба 1.
Гупоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. То же, что и гупати, но о дѣйствіи учащенномъ. Чи до нас хлопці гупотять?
Мартови́й, -а́, -е́ = марцьовий.
Недостача, -чи, ж.
1) Недостающее количество, недостатокъ. Сього-того треба, жінка не вважає: тілько чого недостача, — в батька-матір лає. Давай більше грошей, щоб не було недостачі.
2) = недостаток. Виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах.
Папороша, -ші, ж. Пороша. Ум. папоро́шенька. А вчора звечора папорошенька впала.
Поросятко, -ка, с. Ум. отъ порося.
Розбріхувати, -хую, -єш, сов. в. розбреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Разбалтывать, разболтать, разносить, разнести (сплетни). Жінки дуже нетерплячі, — зараз розбрешуть, як тільки що почують.
Розжиток, -тку, м. 1) Развлеченіе? Служу рік, служу другий, — ні смутний, ні веселий. Шчо мене не займає, нічо не тішить.... Тільки того й розжитку, коли стану бувало на стойці та собі тихесенько поплачу. 2) Разжива. Задалась, виходячи з церкви, понести колись попові рунце на розжиток.
Стрільчити, -чу, -чиш, гл. = стрільцювати.
Толока, -ки, ж.
1) Работа компаніей не за плату, а за угощеніе. Піп збіра толоку. Толокою писареві хату обмазали. Толокою сінце впорали. Не сам один: толокою йому помагали.
2) Поле, находящееся подь паромъ и служащее выпасомъ для скота; выгонъ. Череда звернула з толоки на шлях. Ой на тім боці да на толоці, там цигани стояли. Запріг шість пар волів у залізний плуг і оре толоку на пшеницю.
3) мн. толо́ки. Общественные лѣса.
