Відмахнути, -ся. Cм. відмахувати, -ся.
Добротво́рець, -рця, м. Благодѣтель.
Жебра́к, -ка́, м. Нищій. Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака.
Кутнянка, -ки, ж. = кутниця.
Наре́патися, -паюся, -єшся, гл. = нарепкатися.
Піднімати, -ма́ю, -єш, сов. в. підня́ти, -німу, -меш, гл. 1) Поднимать, поднять. Приїхала мила, в головочках сіла, да й підняла китаєчку да й заголосила. На заробітки, піднявши литки. Щоб тебе горою підняло! Поднимать, поднять съ одра болѣзни, вылѣчить. Коли б Він, милосердний, хоч нашого вікарого підняв, що лежить недуж. 2) Воздвигать, воздвигнуть. Бог зможе з сього каміння підняти дітей Авраамові. Дай нам... народній дух з занепаду підняти. 3) Поднимать, поднять (крикъ, шумъ). Народ зійшовсь та гук такий підняв, мов цілину п'ять плугів орють. 4) Возвышать, возвысить. Cм. підіймати. 5) Побуждать, побудить. Ти підняв мене зруйнувати його марно. 6) — духа. Воодушевлять, воодушевить. Cм. підіймати. 7) — на глузи, на сміх. Подымать, поднять на смѣхъ. Cм. підіймати.
Розденати, -на́ю, -єш, сов. в. розідни́ти, -ню, -ниш, гл. Вынимать, вынуть дно. Узяли вони той вулік украли та й повезли його в поле, та там десь і розіднили, — дно викопали.
Стислий, -а, -е. Сжатый, тѣсный.
Шинеля, -лі, ж. = шенеля. Москаль скинув шинелю.
Шугати, -га́ю, -єш, гл.
1) Летать, летать, производя шумъ. Де в полі труп, там і орел шугає. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина.
2) Дуть сильными порывами. Такий вітер цілий день шугав.
3) Очищать зерно отъ пыли. Треба пшеницю шугати.
4) Ходить большими шагами. Он дивись, як шугає, мов та чапля на болоті похожає.
