Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запороти

Запоро́ти, -рю́, -реш, гл. 1) Распороть. 2) но́сом запоро́ти зе́млю. Упасть ничкомъ, уткнувшись носомъ въ землю. Добре його приняв, що аж носом запоров землю. Ном. №4173.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОРОТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОРОТИ"
Белькотання, -ня, с. Болтаніе, лепетаніе, бормотаніе.
Відділити, -ся. Cм. відділяти, -ся.
Дорогото́ва, -ви, ж. Дорогая цѣна. Для дороготови і батька продать готови. Ном. № 10518.
Дошепта́ти Cм. дошіптувати.
Здохлени́на, -ни, ж. Дохлятина, мясо дохлой скотины. Желех.
Знатно нар. Замѣтно, видно. Сієї тички не знатно буде, бо билка тонка, не видно буде здалеку. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Пообпарювати, -рюю, -єш, гл. Опарить (во множествѣ).
ПрисохтиCм. присихати.
Сотницький, -а, -е. Сотничій.
Турчик, -ка, м. Ум. отъ турок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОРОТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.