Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запона

Запо́на, -ни, ж. 1) Пологъ, занавѣска. На вікнах... запони. Мир. Пов. ІІ. 56. Чорною запоною застилає очі. Мир. Пов. І. 120. 2) Застежка. Срібнії запони. Лукаш. 46. 3) Препятствіе, помѣха. Камен. у. Ум. запо́нка. Одчини! — Не одчиняє. Він як суне двері ногою... У хату, — аж він там за запонкою. ЗОЮР. І. 160.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОНА"
Більмач, -ча, м. = більмак. Желех.
Бурдій, -дія, м. = бурдей 1. Ге! так се хата! Так і єсть, хата, коли хатою можна звати бурдій, що тільки дах над землею, навіть вікон не видно. Св. Л. 27.
Веретенечко, -ка, с. Ум. отъ веретено.
Вишити, -ся. Cм. вишивати, -ся.
Гнояний, -а, -е. Навозный, унавоженный. Лебед. Мил. М. 105.
Гойкати, -каю, -єш, гл. Кричать. Вх. Зн. 11.
Дзявку́н, -на́, м. = Дзявкало.
Запеча́лля, -ля, с. Печаль. Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом, попід хмизом в зілля заховався; батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся. Чуб. V. 653.
Ідеалізувати, -зу́ю, -єш, гл. Идеализировать. Желех.
Трепота, -ти, ж. = трепета. Вх. Лем. 475.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.