Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запона

Запо́на, -ни, ж. 1) Пологъ, занавѣска. На вікнах... запони. Мир. Пов. ІІ. 56. Чорною запоною застилає очі. Мир. Пов. І. 120. 2) Застежка. Срібнії запони. Лукаш. 46. 3) Препятствіе, помѣха. Камен. у. Ум. запо́нка. Одчини! — Не одчиняє. Він як суне двері ногою... У хату, — аж він там за запонкою. ЗОЮР. І. 160.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОНА"
Враженний, -а, -е., Ув. отъ вражий.
Дри́ля, -лі, ж. Дырка, просверленная дрилем.
Кахикати, -ка́ю, -єш с. в. кахикнути, -кну, -неш, гл. Кашлять, кашлянуть. Кахикав писарь, кахикав, покручував уси. Кв. Раз кахикнула, — трьох ляшків прикликнула; вдруге кахикну, — п'ятьох прикликну.
Лоскота́ння, -ня, с. Щекотаніе.
Навбі́льшки нар. = завбільшки.
Перехилити, -ся. Cм. перехиляти, -ся.
Поприбігати, -гаємо, -єте, гл. Прибѣжать (о многихъ). Діти поприбігали, кричать: їсти! Черниг. у.
Поприправляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и приправити, но во множествѣ.
Рейка, -ки, ж. Рельсъ. Екатер. у.
Учистити, -щу, -стиш, гл. 1) Хватить, съ силой что сдѣлать. Було деколи і апостола вчистить, а на криласі як потягне горою, то й дяків не чуть. Стор. І. 227. А ну-те ж! учистьте запорозького козака. Шевч. 306. Як учистить гряд! Стор. І. 21. 2) Ударить. А баран як розженеться, як вчистить у лоб. Рудч. Ск. І. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.