Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запона

Запо́на, -ни, ж. 1) Пологъ, занавѣска. На вікнах... запони. Мир. Пов. ІІ. 56. Чорною запоною застилає очі. Мир. Пов. І. 120. 2) Застежка. Срібнії запони. Лукаш. 46. 3) Препятствіе, помѣха. Камен. у. Ум. запо́нка. Одчини! — Не одчиняє. Він як суне двері ногою... У хату, — аж він там за запонкою. ЗОЮР. І. 160.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОНА"
Верзікати, -каю, -єш, гл. = верзякати.
Дрохвеня́, -ня́ти, с. Драхва-дѣтенышъ. Ум. дрохвеня́тко. Аф. 394.
Заздалегі́дний, -а, -е. Заблаговременный, предварительный. «Заздалегідне словце до другого типу «Досвіток». (Кіевъ, 1876).
Затя́тий, -а, -е. Упрямый, упорный, неуступчивый. Н. Вол. у. Коли він такий затятий, то й я буду затятий. Камен. у.
Костогриза, -зи, об. Презрительно: бѣднякъ. Той волоцюга, костогриза ще дитиною тебе зводив. Г. Барв. 87.
Лігви́ско, -ка, с. Постель. Вх. Зн. 33.
Наячати, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать (о лебедяхъ).
Обурити, -ся. Cм. обурювати, -ся.
Поосновувати, -вую, -єш, гл. Основать (во множествѣ).
Серп, -па, м. Серпъ. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче. Ном. № 1600. Ум. серпик, серпок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.