Брехтя, -ті, ж. = брехуха. Там така брехтя! З неї всі брехні виходять.
Ворона, -ни, ж.
1) Ворона. Ворона маненька, та ріт великий.
2) — морська. пт. = синьоворонка.
Вухо, -ха, с. 1) Ухо. тепло, як у вусі. Очень тепло. тихо, як у вусі. Полная тишина. роспустити вуха. Развѣсить уши, слушать со вниманіемъ и довѣріемъ. Cм. ухо. 2) Ушко сосуда. 3) Часть кушки (Cм.). 4) Ухо, проухъ въ различныхъ инструментахъ для продѣванія рукоятка (напр. въ сапі, въ большой пилѣ, топорѣ и пр.). 5) Въ желѣзномъ лемехѣ плуга гнѣздо, въ которое вставляется чепіга. 6) Шипъ бревна или бруса (въ постройкѣ, снарядѣ), входящій въ углубленіе. 7) Шипъ вала, которымъ валъ опирается на подставку. 8) Шипъ, пятка дверей или воротъ, входящая въ гнѣздо и вращающаяся въ немъ. Ум. вушко, вушечко.
Дзелене́ць, -нця́, м. Зеленый (о вѣнкѣ). Віншуємо ті (дівчину) вінцем-дзеленцем.
Дриль, -ля, м. Снарядъ для сверленія.
Знахід, -ходу, м. Нахожденіе; находка.
Оків, око́ву, м. = вакарка.
Пальчатка, -ки, ж. Перчатка. Де се ти найшов такі пальчатки? (Испорченное русское: перчатка?).
Пучка, -ки, ж. Ум. отъ малоупотребительнаго пука (см.), но употребляется самостоятельно въ томъ-же значеніи. 1) Конецъ пальца на рукѣ, точнѣе: внутренняя часть конца пальца ка рукѣ; иногда въ значеніи: палець. З пучок та з ручок житимемо. Загнала шпичку під ніготь, а тепер пучку обриває. Пучками, та ручками, мовляв, хліб заробляємо. Я собі один одним, як пучка. Давай знімати каблучку з пучки. На одній руці пучки, та неоднакові. 2) Щепотка. Позич мені пучку соли. Ум. пучечка. Панночка, чи глянула на нас, чи ні, — простягла дві пучечки поцілувати.
Цілоденне нар. Цѣлый день.
