Дев'ятотисина, -ни, ж. = Дев'ятосельник.
Забалува́тися, -лу́юся, -єшся, гл. Запироваться.
Куній, -я, -є. Куній. Куній хвіст. А він і зажартував, кунію шубочку попорвав; не журися, моя мила, кунія шубочка зашита буде, ми з тобою жити будем.
Кусіка, -ки, ж. Все кусающееся. Лізе кусіка з-за сусіка, очі заочила, руки заручили, зуби зазубила.
Лахманярка, -ки, ж. Тряпичница.
Линки́й, -а́, -е́ Отсырѣлый, влажный. Сіно линке, снопи линкі.
Межи́гірря, -ря, с. Долина между горъ, ущелье.
Підвія, -вії, ж. Раст. Lilium martagon. Cм. масло вороняче.
Похиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. похилити, -лю, -лиш, гл.
1) Склонять, склонить, наклонять, наклонить. Скрізь же ти, буйнесенький, по полю гуляєш, шумиш, гудеш, висвистуєш, тирсу похиляєш. Тогді Кішка Самійло... на чердак виступав, червонії, хрещатії, давнії корогви із кишені винімав, роспустив, до води похилив.
2) = похилятися, похилитися. «Десь у мене був з кулями гаман, — я ж тобі гостинця дам». Як став йому гостинці посилати, став татарин з коня похиляти. похилило на нас. Склонилось въ нашу сторону.
3) Преимущ. сов. в. Пойти куда. Хведір... тихо похилив по за церквою.
Свічарь, -ря, м. Свѣчникъ, свѣчной мастеръ.
