Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запричащати

Запричаща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. запричасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Пріобщать, пріобщить св. даровъ. Просив хворого запричастити. Г. Барв. 151. В четвер уже не вставав, а в п'ятницю його запричастили. Стор. І. 259.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРИЧАЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРИЧАЩАТИ"
Возок, -зка, возочок, -чка, м. = візок, візочок.
Грім, гро́му, м. 1) Громъ. Грім такий, що хоч тури гони, то не почують. Ном. № 562. Козак не боїться ні тучі, ні грому. Ном. № 763. Бодай мене громи вбили, коли м не єсть тобі милий. Чуб. V. 235. 2) Раст. Heruiaria glabra L. ЗЮЗО. І. 124. Ум. Гро́мик. Мет. 259.
Догля́дач, -ча, м. Надзиратель, надсмотрщикъ.
Дровово́з, -за, м. Работникъ на сахарномъ заводѣ, возящій дрова. Н. Вол. у.
Надве́зти́ Cм. надвозити.
Пікувати, -ку́ю, -єш, гл. Встрѣчено въ думѣ объ Алексѣѣ Поповичѣ въ знач.: губить. Ал. Поповичъ говоритъ: Нехай я буду у Чорному морю головою дарувати, ніж маю я не по вині усе військо пікувати. АД. І. 183.
Порозбірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и розібрати, но во множествѣ.
Увіймити, -млю́, -миш, гл. Отнять.
Цомпель, -пля, м. Ледяная сосулька. Угор.
Шебенути, -ну, -неш, гл. Пырнуть. Як шебенув його ножем. Золотон. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПРИЧАЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.