Добро́дій, -дія, м. 1) Благодѣтель. Писало і нікому, ані своєму добродієві, не показувало. Т. Шевченко — наш перший добродій народній. 2) сударь (титулъ) Правда, правда, добродію мій любий. Кланяюсь, прошу: не остаєте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. 3) Господинъ (извѣстное лицо). Добродій N написав нову повість. 4) Шано́вний добро́дію! Високопова́жний добро́дію! Милостивый государь! Ум. Добро́дієчко. А де ж він, добродієчку?
Камса, -си, ж. Родъ морской рыбки, величиной въ палець, просоленной; варять въ борщѣ.
Книгарський, -а, -е. Книгопродавческій.
Козоріз, -за, м. Мясникъ, рѣжущій козъ.
Перевалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. перевали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Переваливаться, перевалиться.
Підсилюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підсилитися, -люся, -лишся, гл. Подкрѣпляться, подкрѣпиться. Оце я так підсилився, шо дали мені чарку горілки.
Примурок, -рка, м.
1) Карнизъ у печки.
2) Каменная пристройка.
3) Боковая стѣна гончарной печи.
Пробаляндрясити, -шу, -сиш, гл. = пробазікати.
Ревень, -ню, м. Раст. Rheum.
Суп'ятитися, -п'ячуся, -тишся, гл. Остановиться. Місяць над нею суп'ятивсь, дивиться, дивується.
