Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запрохання

Запроха́ння, -ня, с. = запросини.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРОХАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРОХАННЯ"
Австрія́цький, -а, -е. Австрійскій.
Зоп'ясти, -пну, -неш, гл. = зіп'ясти, -сяГліб. 89. Левиц. І. 103.
Крапля, -лі, ж. Капля. Виточить з мене останню краплю крови. Стор. МПр. 93. Краплями піт тече. Св. Л. 11. Ум. крапелька. Довго держав він чарку коло рота, висмоктовував останню крапельку. Левиц. І. 137.  
Куделька, -ки, ж. Ум. отъ куде́ля.
Настилування, -ня, с. Вышиванье и вышивка гладью. Чуб. VII. 415.
Позгнивати, -ваємо, -єте, гл. = погнити.
Порознімати, -маю, -єш, гл. То-же, что и розняти, но во множествѣ.
Проревти, -реву, -веш, гл. Проревѣть.
Трямок, -мка, м. см. трям.  
Утрощити, -щу, -щиш, гл. = утокмачити. Та як бехнуло, то аж трохи не на три цалі у землю мене втрощило. МВ. (КС. 1902. X. 156).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПРОХАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.