Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запрохання

Запроха́ння, -ня, с. = запросини.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРОХАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРОХАННЯ"
Галузитися, -жуся, -зишся, гл. Вѣтвиться.
Димо́к, -мку́, димо́чок, -чку, м. Ум. отъ дим.
Куя, куї́, м. Понура; брюзга, старый ворчунъ. Вх. Зн. 31.
Люба́йстер, -тру, м. Алебастръ. Черк. у.
Неоглядки, неоглядком, нар. Безъ оглядки. Біжить неоглядки. Рудч. Ск. І. 137. Пішло все к чорту неоглядком. Котл. Ен. IV. 61. Cм. необзир.
Помнякшати, -шаю, -єш, гл. = пом'якшати. Мир. Пов. І. 160.
Руснак, русняк, -ка, м. = русин. О. 1861. І. 264. МУЕ. III. 37.
Скочуватися 2, -чуюся, -єшся, гл. Переѣхать, переселиться. Вх. Зн. 64.
Титарь, -ря, м. Церковный староста, ктиторъ. У костьолі — у титаря. Шевч.
Шпитко, -ка, м. Копающій, роющій. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПРОХАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.