Вічний, -а, -е. Вѣчный. Царство небесне, вічний покій. вічними часами. На вѣкъ, навсегда. Продав грунт вічними часами.
Джегере́лі, -ль, ж. мн. = Джереґелі. Джегерелі і дрібушки ще не поросплітались, тільки довга коса... позлипалась запеклою кров'ю.
Дзиндзи́кати, -чу, -чеш, гл. = Дзижчати.
Друбу́шки, -шок, ж. мн. = дрібушки 3.
Души́ця, -ці, ж. Ум. отъ душа.
Застебну́ти, -бну́, -неш и пр, гл. = застібнути и пр.
Навороча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = навертати. Бий, сину, бий, бий, научай, — на свій розум наворочай.
Погрузити, -жу, -зиш, гл. = згрузити. Погрузили так дорогу, що хоч не їдь.
Покувати, -ку́ю, -є́ш, гл.
1) Сковать, выковать (во множествѣ). Да покувала б я, да позолотила золотії крилечка. Покуймо ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла.
2) Подковать (многихъ). Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твою біль поїду. Вчився робити, черевичків шити. І пошив, покував.
3) Перестать куковать (о кукушкѣ). Уже зозуленьки та й покували, соловієчки пощебетали.
Рамці, рамця, -ців, ж. мн.
1) = рамка.
2) = рама 2.
