Видимо нар.
1) Явно; очевидно. Видимо смерть зближалась.
2) Конечно, разумѣется. Видимо, — він узяв, — хто ж іще?
Да-ба! меж. = Та ба!
Дозо́рець, -рця, м. Наблюдатель, надсмотрщикъ, дядька.
Досяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. досягти́, -гну́, -неш, гл. 1) Доставать, достать до чего, хватать, хватить до чего. І крівавими руками мене ловлять, досягають. Б'ють так, як і великі паничі, аби рука досягла. Один чумак сало став їсти, із лаганця досягши, а другий люльку запалив. 2) Достигать, достичь чего. 3) Достать, брать, взять. 4) Доставать, достать, добывать, добыть. Молока досягти.
Межі́вка, -ки, ж. Размежеваніе.
Подочісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Дочесаться, окончить причесываться (о многихъ).
Умінний, -а, -е. = умілий.
Чути, -чую, -єш, гл. 1) Слышать. Чуєш, що дзвонять, та не знаєш, в якій церкві. Я не чула, що ви казали. Чуй! чуй! Слушай! слушай! 2) Чуять. Де мед чує, там ночує. Не будем ми, серце, в парі, душа моя чує. 3) Чувствовать. На землі горе, бо на їй, широкій містечка нема тому, хто все знає, тому, хто все чує. 4) Какъ нарѣчіе: слышно. Клект орлячий з під хмари чути.
Широкий, -а, -е. 1) Широкій. Широкі ворота увійти, та вузькі вийти.
2) Обширный. Панувала і я колись на широкім світі. Широкеє поле. Широкая нива.
3) Смѣлый. Широкі були, поки не приїхав справник! А приїхав справник — і душа в п'яти забрязчала. Люботин. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку, де гай зелененький, де лист широченький.
Шкапка, -ки, ж. Ум. отъ шкапа.