Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запоясник

Запоя́сник, -ка, м. Запоясный ножъ, кинжалъ. Блиснув перед очима турецьким запоясником. К. ЧР. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЯСНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЯСНИК"
Вава, -ви, ж. Дѣтск. ранка, боль. О. 1861. VIII. 8. Ум. вавка, вавонька, вавочка.
Вальс, -са, м. = валець. Краков'яка оддирають, вальса та мазура. Шевч. 138.
Вітчим, -ма, м. Отчимъ. Лихий вітчим козаченька молодого лає. Макс. (1849). 2.
Ґуш, (-ша м. ?) Шишка (на тѣлѣ); зобъ. Желех. Гуцул. (В. Дорошенко).
Куштельники, -ків, м. мн. Мелкій лѣсъ съ полянами на низинахъ. Вас. 206.
Ночліжник, -ка, м. 1) Ночлежникъ. 2) Ночной пастухъ. Ночліжники бачили, що такі то коло тих коней ворожили. Ном. № 12823.
Роспрядівитися, -влю́ся, -вишся, гл. О ниткѣ, веревкѣ: раскрутиться. Роспрядовилася нитка. Мирг. у.
Співробітниця, -ці, ж. Сотрудница. Желех.  
Тернистий, -а, -е. Тернистый. Гн. І. 11.
Терплячкий, -а́, -е́ Терпѣливый. НВолын.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОЯСНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.