Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запоясник

Запоя́сник, -ка, м. Запоясный ножъ, кинжалъ. Блиснув перед очима турецьким запоясником. К. ЧР. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЯСНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЯСНИК"
Ве́ргти, -ся. Cм. Вергати, -ся.
Жирої́д, -да, м. Кровопійца, живодеръ. Нівечили мене прокляті жироїди, поки не виперло з мене духу. Стор. І. 154.
Забу́дько, -ка, м. Забывчивый человѣкъ. Який же з тебе забудько, хлопче. Подольск. г.
Котючий, -а, -е. 1) Легко катящійся. Бач, які котючі гроші — швидко вже й роскотились. — Котючий вітер низався поміж деревом безлистим. МВ. ІІ. 113. 2) Плодовитый (о животныхъ).
На́ремний, -а, -е. Внезапный, скоропостижный. Угор.
Опуклий, -а, -е. Выпуклый, шарообразный.
Підслухи, -хів, м. мн. Подслушиваніе. Двох турчинів на підслухи посилає. АД. І. 211. стоя́ти на підслухах. Подслушивать.
Покаменувати, -ную, -єш, гл. Побить камнями. Народ покаменує нас. Єв. Л. XX. 6.
Увольнити Cм. увольняти.
Уніятка, -ки, ж. Уніатка. Так і ти, бабусю, була уніяткою? О. 1862. II. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОЯСНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.