Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запоясник

Запоя́сник, -ка, м. Запоясный ножъ, кинжалъ. Блиснув перед очима турецьким запоясником. К. ЧР. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЯСНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЯСНИК"
Дрібот́ун, -на, м. Говорунъ, много и быстро говорящій, болтунъ. Дивиться він на тебе й дріботить тобі (дріботун був старий). Сим. 199.
Змокравіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться влажнымъ, сырымъ, мокрымъ. Желех.
Индичина, -ни, ж. Мясо индѣйки, индюка.
Кипарисовий, -а, -е. Кипарисный, кипарисовый. Роздаю всім кипарисові хрестики та пляшечки з почаєвською водою. Левиц. ПЙО. І. 387.
Кошиці, -ши́ць, ж. мн. Раст. Trifolium montanum? Cм. кошик 3. Он у лісі зацвіли кошиці. Мет. 278.
Проявляти, -ляю, -єш, сов. в. проявити, -влю́, -виш, гл. Обнаруживать, обнаружить.
Пструг, -га, м. Рыба Salmo fario, форель. Вх. Пч. II. 20. Ум. пстружок. Желех.
Розгільчастий, -а, -е. = тіллястий. Дуб розгільчастий. Стор. МПр. 102.
Скірен, -рна, -не Скоръ. Бог хоч не скірен, та влучен. Ном. № 47.
Тетервак, -ка, м. Тетеревъ, Tetrao tetrix. Ум. тетервачо́к. Чуб. II. 317.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОЯСНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.