Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запоясник

Запоя́сник, -ка, м. Запоясный ножъ, кинжалъ. Блиснув перед очима турецьким запоясником. К. ЧР. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЯСНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЯСНИК"
Берізка, -ки, ж. 1) Ум. отъ береза. 2) Раст. а) Вьюнокъ, Convolvulus arvensis L. Вх. Пч. ІІ. 30. б) Cuscuta epilinum. Вх. Пч. ІІ. 31.
За́чесно нар. Въ чести? І мені б зачесно було, як би у дітей було. Ном. № 9227, 12041.
Кабатик, -ка, м. Ум. отъ кабат.
Круженяти, -ня́ю, -єш, гл. О птицѣ: кружить, дѣлать круги летая; нарить. Коршак літає, літає, — чого він так круженяє? Радомысл. у.
Памула, -ли, ж. Илъ, тина. Вх. Лем. 446. Ум. памулка.
Перем'яти. Cм. переминати.
Попоня, -ні, ж. = дерга. Добре, ненько, у попоні ходити до річки, не змерзнеш так як у спідниці. Волч. у.
Пособкати, -каю, -єш, гл. Покричать на воловъ: соб!
Сторіки, -рік, ж. Сотни рѣкъ. І потече сторіками кров у сине море. Шевч.
Шокати, -каю, -єш, гл. 1) Часто говорить: шо. 2) Шамкать. «Сатурнович, змилосердися, за рідную свою вступися!» к Зевесу шокала стара. Котл. Ен. V. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОЯСНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.