Виполонити, -ню, -ниш, гл.
1) Взять всѣхъ въ плѣнъ.
2) Истребить. Бог милосердний держить нас на світі, а то б нас давно треба виполонити, як тварь нечестиву.
Згриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. згри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. 1) Сгрызать, сгрызть. Там його лисиці і згризуть на смерть. 2) Изгрызать, изгрызть.
Напли́нути, -ли́ну, -неш, гл. = напливти.
Плентати, -таю, -єш, гл.
1) Путать ногами, плестись. Манив до себе дитину, а воно з другого кінця лави, перебіраючи ручками і держучися за лаву, плентало ніжками та реготалося, ідучи до батька.
2) О ребенкѣ: двигать ручками. Воно мені, малеє, плентає рученятами, — гу, каже.
Повилинювати, -нюємо, -єте, гл. Облинять, отлиняться (о многихъ). з одежі усі повили́нювали — обносились.
Похмурий, -а, -е. Угрюмый.
Рабований, -а, -е. Награбленный.
Сотати, -та́ю, -єш, гл. Мотать. Такий клуб усе сотаєш, всі нитки висотаєш.
Хвататися, -таюся, -єшся, гл. = хапатися. Хватавсь з синком поговорити. Нум, брате, скорійше хвататься, щоб нам оцю кашу поїсти. Еней з Сивилою хватались, до пекла швидче щоб прийти.
Шкаралюща, -щі, ж. Скорлупа яйца.
