Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запора

Запо́ра, -ри, ж. Запоръ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОРА"
Беручий, -а, -е. = беркий 2. У нас діти беручі до письменства. Харьк. З його був би добрий маляр, бо воно хлоп'я до всього беруче. Шевч. (КС. 1883. II. 404).
Брикливість, -вости, ж. Своенравность.
Відкупне, -ного, с. Выкупъ. МУЕ. III. 117.
Грязю́ка, -ки, ж. Большая грязь. На дворі грязюка та холод. Левиц. І. 74.
Кріпець, -пцю, м. = кріп. Вх. Пч. І. 8.
Набуча́віти, -вію, -єш, гл. Набухнуть, пропитавшись сыростью.
Памолоток, -тку, м. Цвѣтная метелка, цвѣторастеніе въ видѣ метелки, panicula.
Підбитеняк, -ка, м. Черный, бѣлыми овчинами опушенный кафтанъ у гуцулокъ. Гол. Од. 72.
Росплескати, -ся. Cм. роспліскувати, -ся.
Тудийка, тудіка, нар. Вотъ туда. Вх. Зн. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.