Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запора

Запо́ра, -ри, ж. Запоръ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОРА"
Вого́ник, -ка, м. Огонекъ. Ум. отъ вого́нь.
Гашення, -ня, с. = гасіння. К. XII. 127.
Жура́вочка, -ки, ж. Ум. отъ журавка.
Обпоганити, -ся. Cм. обпоганювати, -ся.
Обуртувати, -ту́ю, -єш, гл. Напасть со всѣхъ сторонъ. Як несла я кішку в мішку, — трохи не обуртували собаки: як кавкнула, а собаки як за мною!... Черниг. у.
Ораз нар. = враз.
Підбільшуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. підбільшитися, -шуся, -шишся, гл. Увеличиваться, увеличиться.
Полаз, -зу, м. Каждый изъ случающихся въ филипповскій постъ праздниковъ. Желех.
Причаровувати, -вую, -єш, сов. в. причарувати, -ру́ю, -єш, гл. Привораживать, приворожить, приколдовать. Дівчинонька козаченька та й причарувала. Мет. 12.
Холодник, -ка, м. 1) Холодильникъ. Черк. у. 2) Погребъ. холодник походи́мий. То-же, что по́гріб похідний. Кіев. г. 3) = рибник 2. (Стрижевск.)
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.