Братища, -тищ, м. мн. соб. Грубо-ласкательно: братья, братцы. Що ж, братища, — кажуть инші, — рушаймо панським добром ділитись.
Єписко́пія, -ції, ж. Епископство.
Зду́ховина, -ни, ж. У четвероногаго животнаго: часть между ребрами и сѣдалищными костями.
Комлики пр.. Cм. кімлик и пр.
Німкеня, -ні, ж.
1) Нѣмая.
2) Нѣмка.
Отаборити, -рю, -риш, гл. Расположить лагеремъ. Отабориш войовників при мості.
Помуркотати, -кочу, -чеш, гл. Помурлыкать.
Поросповіщати, -ща́ю, -єш, гл. Разгласить (во множествѣ).
Поцюкати, -каю, -єш, гл. Слегка порубить топоромъ, саблей. Козак лежить і поцюканий, і порубаний.
Серм'яжник, -ка, м. Носящій сермягу, бѣднякъ. Уст козаки, багачі-молодці в улани пійшли, а мужики-серм'яжники та й не схотіли.
