Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запохмурений

Запохму́рений, -а, -е. Нахмуренный, мрачный. Вх. Зн. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОХМУРЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОХМУРЕНИЙ"
Багаччати, -ччаю, -єш, гл. = багатшати.
Багніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться болотистымъ, тинистымъ, топкимъ.
Заві́хтирити, -рю, -риш, гл. Схватиться вихремъ. Загуло, завіхтирило. МВ. (К. С 1902. X. 155).
Княгівна, -ни, ж. Вмѣсто общераспространеннаго князівна встрѣчено у Стороженка: Ольгерда Гедеминовича, нарожденного од тверської княгівни Уляни. Стор. МПр. 62.
Набу́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Наколотить. Набухали кулаччям по спині. 2) Налить или наложить слишкомъ много.
Нахильний, -а, -е. Склонный.
Похвиськати, -каю, -єш, гл. = похвоськати.
Святець, -тця, м. 1) Святой. КС. 1882, XII. 625. 2) Придорожный памятникъ съ статуею святого.
Сцяти, сцю, сциш, гл. 1) Мочить, сцать. 2) = сцати.
Чесно нар. 1) Честно. Чесно рахує, — чужого не хоче. 2) Какъ слѣдуетъ съ уваженіемъ, съ почтеніемъ, съ честью, съ достоинствомъ. Народу чесно поклонивсь. Алв. 27. Батька чесно поховали. Г. Барв. 185.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОХМУРЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.