Буркотун, -на, м.
1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркун.
2) Ворчунъ. Cм. буркун. Ум. буркотунець.
Згодува́ння, -ня, с. Вскормленіе. К. (Желех).
Змостити, -ся. Cм. змощувати, -ся.
Підмастити Cм. підмащувати.
Пригортати, -та́ю, -єш, сов. в. пригорну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Прижимать, прижать (къ сердцу), приласкать. Пригорнути до серденька та й поцілувати. Ой хто ж мене молодую на чужині пригорне?
2) Приваливать, привалить (сыпучимъ тѣломъ), пригресть сыпучее тѣло (землю, снѣгъ) и засыпать имъ сверху. В вишневім садочку схоронила, сирою землею пригорнула.
Проотаманувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть атаманомъ.
Росплід, -лоду, м. Расплодъ, разведеніе. На Семена чорт мірає горобців міркою.... з верхом насипле мірку. То що в мірці, те йому йде, а що зчеркне, те зостається на росплід.
Справність, -ности, ж. Исправность.
Терція, -ції, ж. Названіе 6-ой большей струны бандуры или кобзы.
Фарбування, -ня, с. Окрашиваніе, крашеніе.
