Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запрячи

Запрячи́, -ряжу́, -же́ш, гл. = запрягти. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРЯЧИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРЯЧИ"
Запа́ра, -ри, ж. Опара. Полт. Ум. запарка.
Засандри́чити, -чу, -чиш, гл. Всадить, всунуть, воткнуть. Так засандричив коляку в землю, що й чортяка не витягне. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Застря́ти Cм. застрявати.
Налата́ти Cм. налатувати.
Обріка, -ки, ж. Обѣтъ, обѣщаніе. Коли вже я дала обріку, то мушу йти пішки до Київа, а не їхати. Ковельск. у.
Охнути, -ну, -неш, гл. одн. отъ охати. Охнуть.
Попереді нар. = попереду.
Приложитися, -жуся, -жишся, гл. = прикластися.
Пукішка, -ки, ж. ? Карапузъ. Вх. Зн. 57.
П'яло и п'ялило, -ла, с. 1) Вилки, на которыхъ развѣшиваютъ кожи и т. п. Харьк. г. 2) мн. П'яла. См. П'їла.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПРЯЧИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.