Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запрячи

Запрячи́, -ряжу́, -же́ш, гл. = запрягти. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРЯЧИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРЯЧИ"
Вимогчи, -жу, -жеш, гл. = вимогти.
Гарбовий, -а, -е. Относящійся къ арбѣ, ей принадлежащій. Скрип коліс гарбових. К. МБ. XI. 142.
Доробко́вий, -а, -е. Заработанный. Батько нічого нам не лишив, ніякої дідівщизни, зосталося од матері доробкове, заробляне. Могил. Под.
Жеребцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Быть жеребцомъ. Употреблено Котляревскимъ въ разсказѣ о превращеніи различныхъ народовъ въ животныхъ. Звіркує шведин вовком там, датчанин добре жеребцює. Котл. Ен. IV. 12.
Збайду́жіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться равнодушнымъ. Климкович. (Желех.).
Злодійствувати, -вую, -єш, гл. Писарь... п'янствує, розбишує і, стидно добрим людям казати, злодійствує. Цись, Сват. 97.
Кубеба, -би, ж. Раст. Кубеба, Cubeba. На запіканку корінькову купив кубеби й калгану. Мкр. Г. 69.
Опукий, -а, -е. = опуклий.
Позголювати, -люю, -єш, гл. Сбрить (о многихъ). Наші старі позголювали бороди та й думають, що помолодчали.
Срака, -ки, ж. Задница.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПРЯЧИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.