Буркіт, -коту, м.
1) Воркованіе.
2) Шумъ. Иноді тут як в казані кипить, клекоче: і співи йдуть, і сварки, і так крик та буркіт.
3) Ворчанье.
Закалата́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Застучать въ калата́ло (колотушка); зазвонить въ колоколъ учащенными ударами.
Запруча́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Начать сопротивляться, освобождаться. Хотів узяти дитину, а воно так запручалося, що я й пустив.
Зрада, -ди, ж. Измѣна, вѣроломство. Чи ти мене вірно любиш, чи на одну зраду? Сестру кликнула (Дідона) на пораду, щоб горе злеє росказать, Енеєву оплакать зраду. Співав він, що любив колись щиро та вірно, а йому зрада сталась несподівано. Ум. зрадка, зрадонька, зрадочка.
Каламарь, -ря, ж.
1) Чернильница. Піп жне з олтаря, а писарь з каламаря.
2) Пузырекъ.
3) Сосудъ, въ которомъ гуцульскіе плотники держать разведенную въ водѣ сажу. Ум. каламарчик.
Кишло, -ла, с. Жилище, гнѣздо.
Наслатися, -шлю́ся, -шлешся, гл. Наслаться.
Ненароком нар. Нечаянно, неумышленно. Коли кому й лучалось ненароком зблизиться до того острова, то з ляком тікали від його.
Опушка, -ки, ж. Мѣховая обшивка. А у ляха вершок низький, широкі опушки.
Прихвалити Cм. прихвалювати.
