Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запотилишник

Запоти́лишник, -ка, м. Подзатыльникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОТИЛИШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОТИЛИШНИК"
Веснування, -ня, с. Встрѣчено въ формѣ веснованє. Весенняя пастьба скота въ полонинах. Шух. І. 190.
Волочаний, -а, -е. Объ обуви: съ волоками. Волочані черевики (у чоловіків). Конст. у.
Зе́льман, -на, м. Родъ гаївки. Kolb. І. 166, 177, 183.
Ма́чанка, -ки, ж. Родъ пищи: смѣсь сыра со сметаной. Желех.
Натякувати, -кую, -єш, гл. = натякати. Я йому разів зо два натякував. Черк. у. Він оце йому про гроші натякував. Каневск. у.
Розскепатися, -паюся, -єшся, гл. Разщепиться, расколоться.
Скіцнути, -цну, -неш, гл. = скікнути.  
Темнісько нар. = темнісінько. Шейк.
Угодити Cм. угождати.
Фиґлювати, -люю, -єш, гл. 1) Украшать различными завитками (печенье, зданіе). Наш коровай фиґльований. Гол. ІV. 381. 2) Штуки выкидывать, фокусы устраивать. Желех. Cм. хвиґлювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОТИЛИШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.