Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запотилишник

Запоти́лишник, -ка, м. Подзатыльникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОТИЛИШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОТИЛИШНИК"
Анци́христ, -та, м. Антихристъ. Употребляется какъ бранное слово. При кінці світа покажесь анцихрист. Гн. II. 79. Анцихрист то знає! Чортъ его знаетъ! Фр. Пр. 7.
Дзиґлико́вий, -а, -е. Относящійся къ стулу, табурету.
Знаменитий, -а, -е. = знакомитий. Миколай імня знамените. Чуб. І. 169.
Качачий, -а, -е. Утиный.
Мо́рхнути, -ну, -неш, гл. Покрываться морщинами (о плодахъ)
Обдурити Cм. обдурювати.
Перекидати I, -да́ю, -єш, сов. в. перекидати, -даю, -єш, гл. Перестраивать, перестроить. Ми свою хату перекидали. Треба по весні винбарь перекидати. Черниг.
Пристрітище, -ща, м. Ув. отъ пристріт.
Татаруватий, -а, -е. Свойственный татарину. Дикі татаруваті ідеали. К. Кр. 36.
Шовк, -ку, м. Шелкъ. А я шовком вишиваю. Шевч. 187. Бреше, як шовком, шиє. Ном. № 6954.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОТИЛИШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.