Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запотилишник

Запоти́лишник, -ка, м. Подзатыльникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОТИЛИШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОТИЛИШНИК"
Бражка, -ки, ж. Ум. отъ брага.
Друк I, -ку, м. Печать, печатаніе. Подали до друку у «Основу». К. (О. 1862. III. 30). Писав, щоб я слав йому до друку. А що тепер не перейшло через редакцію до друку, мусить зоставатись до иншого часу. Передм. до Кобзаря Шевч. вид. Кожанчикова, стр. 1.  
Заздре́ний, -а, -е. Завистливый. Н. Вол. у.
Кабашник, -ка, м. Сидѣлецъ въ кабакѣ.
Папера, -ри, ж. = папір. Грин. III. 117.
Парадний, -а, -е. Парадный. Парадні покої. Левиц. І.
Поґрасувати, -су́ю, -єш, гл. Вытоптать, истоптать (во множествѣ).
Проволока, -ки, ж. Замедленіе, проволочка. Шевч. (О. 1862. III. 7). Пішло наше діло у проволоку. Волч. у.
Протяглий, -а, -е. Пологій (о горѣ). Протягла гора. Н. Вол. у.
Усевладник, -ка, м. Надъ всѣмъ господствующій, всемогущій. Молюсь всевладнику, земному Богу (папі). К. НС. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОТИЛИШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.