Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запузатіти

Запуза́тіти, -тію, -єш, гл. 1) Отростить брюшко. Скілько не їж, то не забагатієш, а запузатієш. Мнж. 165. 2) Забеременѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПУЗАТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПУЗАТІТИ"
Голінатий, -а, -е. 1) Длинноногій. Вх. Зн. 11. 2) О деревьяхъ: имѣющій высокій голый стволъ съ коронообразной верхушкой. Подольск. голіната капуста. Капуста, не образующая головки.
Ди́бка 1, -ки, ж. 1) Ножка у стола. 2) Подставка подъ что-нибудь. 3) мн. ум. отъ диби.
Єдини́чок, -чка, м. Ум. отъ єдине́ць.
Контуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = контентуватися. Ми ж контуємось із своїх ручок та з пучок. Г. Барв. 438.
Насолювати, -люю, -єш, сов. в. насолити, -лю́, -лиш, гл. Насаливать, насолить.
Обачити, -чу, -чиш, гл. 1) Увидѣть. Та скажи мі, чи обачу миленького очі. Гол. 769. 2) Замѣтить. М'я з другою в любві обачила. Чуб. V. 376.
Попритуляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и притулити, но во множествѣ. Попритуляв... (одрізані) уха до голови, — вони знов поприростали. Рудч. Ск. І. 109.
Порозважувати, -жую, -єш, гл. Развѣсить (на вѣсахъ, во множествѣ).
Припадком нар. Случайно. Вх. Лем. 457.
Скрива нар. Искоса. Ой на татарина скрива, як вовк, поглядає. ЗОЮР. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПУЗАТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.