Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запузатіти

Запуза́тіти, -тію, -єш, гл. 1) Отростить брюшко. Скілько не їж, то не забагатієш, а запузатієш. Мнж. 165. 2) Забеременѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПУЗАТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПУЗАТІТИ"
Безконечниця, -ці ж. 1) = безконечник 2. 2) Сказка, безконечно повторяемая черезъ соединеніе конца ея съ началомъ.
Бондарювання, -ня, с. Занятіе бочарствомъ.
Війтівна, -ни, ж. Дочь війтова. Ой я із Кракова війтівна, я ж тобі, серце, не рівня. Н. п.
Геркотня, -ні, ж. = ґерґотання. І завелась на ставь геркотня. Греб. 363.
Ганчарня, -ні, ж. Горшечный заводъ.
Ґрунта́ля, -лі, ж. Родъ жгута по верхнему краю четена (Cм. четен), сплетеннаго изъ растеній: или дерези, или Cornus sanguinea. О. 1862. V. Кух. 37.
Дзи́ґличок, -чка, м. Ум. отъ дзиґлик.
Пелюстка, -ки, ж. 1) Капустный листъ. Та й хороша ж цей рік капуста: ач які пелюстки! 2) Кушанье: сваренные капустные листы съ мяснымъ фаршемъ. Маркев. 157. 3) Въ прическѣ гуцульской дѣвушки: прядь, шестая часть волосъ, идущая на косу. Шух. І. 135. 4) Широкій зубецъ, находящійся съ каждой стороны ряда тонкихъ зубьевъ въ прядильномъ гребнѣ. Сумск. у. Ум. пелюсточка.
Тиркута, -ти, тиркушка, -ки, ж. пт. Glareola melanobera. Драг. 6. Шейк.
Шалавистий, -а, -е. Медлительный. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПУЗАТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.