Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

започити

Започи́ти, -чи́ну, -неш, гл. Отдохнуть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЧИТИ"
Гу́торити, -рю, -риш, гл. Разговаривать. К. ЧР. 47. Годі вже вам гуторить про свої смутки. К. ЧР. 33. На нашому хуторі по нашому й гутори. Посл. Зібрались три дівчини на Різдво, гуторять собі. Грин. І. 284.
Дото́чка, -ки, ж. Кусокъ чего-либо (ткани, веревки, доски и пр.), прибавляемый для удлиненія. Рк. Левиц.
Перієватиця, -ці, ж. = перійка. Анн. 362.
Поголубити, -блю, -биш, гл. Поласкать. Вх. Зн. 51.
Поїдка, -ки, ж. Количество, необходимое на разъ для ѣды. У нас хліба ще на одну поїдку буде. Волч. у.
Пострах, -ху, м. Страхъ, ужасъ; устрашеніе. Сотворив потужну силу ворогам твоїм на пострах. К. Псал. 14. І тичка в мене в руках, щоб ніхто не підійшов. Не ходи! держу на пострасі. Г. Барв. 314.
Правдолюбець, -бця, м. Поборник, истины.
Родний, -а, -е. ? Це родний камінь — кинь його. Радом. у.
Розохочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. розохотитися, -чуся, -тишся, гл. Получать, получить желаніе, охоту.
Сором'яжливий, сором'яжний, сором'язли́вий, -а, -е. = соромливий. Сором'язлива вже така. Греб. 393.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.