Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

започити

Започи́ти, -чи́ну, -неш, гл. Отдохнуть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЧИТИ"
Барвінковий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ барвінку, сдѣланный изъ него. Вінок барвінковий. Гол. Од. 50.
Вихиляси, -сів, мн. Выгибаніе, изгибаніе. Взявшись у боки, робить вихиляси. О. 1862. IV. 18.
Найма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. найня́ти и наня́ти, -йму, -меш, гл. Нанимать, нанять. Він пішов наймати наймита. Рудч. Ск. І. 170. Найняв майстрів. Рудч. Ск.
Неначе нар. Будчо, точно. Вискочив з землі неначе овражок. Стор. МПр. 44. Він тільки розглядає її, неначе їсть її очима. Кв. І. 38. Cм. наче.
Ницьма нар. = i. Ниць. Бо лежали на землі ницьма, підложивши руки під голову. Новомоск. у.
Одзвінки, -ків, м. мн. Раст. Thalictrum aquilegiaefolium. Вх. Пч. І. 13.
Рахтувати, -ту́ю, -єш, гл. Разсуждать, разсчитывать.
Росколихати, -ся. Cм. росколихувати, -ся.
Росплескати, -ся. Cм. роспліскувати, -ся.
Цокувати, -кую, -єш, гл. 1) Изумляться, остолбенѣвать. Вх. Уг. 274. 2) цоку́ють ко́ні. Лошади не хотять везти. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.