Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

започити

Започи́ти, -чи́ну, -неш, гл. Отдохнуть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЧИТИ"
Виторочити Cм. виторочувати.
Іговка, -ки, ж. = ігва. Вх. Лем. 421.
Козуря, -рі, м. Ум. и ласк. отъ козак. Лучче б, козурю, могли мої очі на потилиці опити, так би я міг із-за річки Висли на Україну поглядати. Макс. (1849). 77.
На́морозки, ів, м. мн. Намерзшій на окнѣ ледъ и снѣгъ. Наморозки на вікні. Конст. у.
Оплинути, -ну́, -не́ш, гл. Пополнѣть, поправиться. Ном. № 4924. Нагодую їх (дітей), напою... тижнів через кільки, — агу! оплинули мої діти любі. Харьк. г. Cм. опленути.
Переоначити, -ся. Cм. переоначувати, -ся.
Підвій, -вію, м. Родъ болѣзни отъ вѣтра (по нар. повѣрью). Канев. у.
Поболювати, -люю, -єш, гл. Побаливать. Палец поболює мє. Вх. Зн. 50.
Ріпа, -пи, ж. 1) Рѣпа. Ном. № 12393. зуби — як ріпа. Хорошіе бѣлые зубы. Ном. № 8576. 2) Картофель. Стрыйск. у. въ Галиціи. Вх. Пч. І. 13. Шух. І. 111. Ум. ріпка.
Цвайка, -ки, ж. Длинная жердь, которою плотовщикъ въ случаѣ надобности придерживаетъ плотъ у берега. Шух. I. 182. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.