Ара́б, -ба и ара́бин, -на, м. Арабъ. Зробивсь він (Магомет) первим чоловіком між арабами. Ой бо вже я їду полем та все лісом зелененьким, та з турчином молоденьким чи з турчином, арабином, чи з невірним татарином.
Загуркота́ти, -чу́, -чеш и загуркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Загремѣть раскатами. Буря повстала, загуркотіло. 2) Застучать, загремѣть. Гур! гур! гур! щось страшно загуркотіло по-під вікнами й стихло. То підкотилась карета. Заскреготали зубами відьми й загуркотіли з хати.
За́тишина, -ни, ж. = затишок 1.
Коло́дник, -ка, м. Арестантъ. Посадив Іосифа в темницю, де сиділи царські колодники.
Кушнирка и кушнірка, -ки, ж. 1) Промыселъ овчинниковъ, скорняковъ. 2) Жена скорняка.
Одівець, -вця́, м. Одѣвающій. Подай, Петрику, гребінець! — Я тобі, Марушко, не одівець, що подам тобі гребінець.
Погаятися, -гаюся, -єшся, гл. Помедлить, помѣшкать.
Потоптатися, -пчуся, -чешся, гл. Потоптаться.
Прискалка, -ки, ж. Выступъ скалы, боковая скала. Я урвався з скали та упав на прискалку, а звідти знов ударивсь об прискалку. Антосьо.... роздивлявся на гори та Жахався, як люде лазили по них, ступаючи з прискалка на прискалок.
Хухкати, -каю, -єш, гл. = хухати.
