Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відщіпати
відщіпатися
відьма
відьмак
відьмин
відьмити
відьмище
відьмувати
відьомство
відьомський
відьоха
відюга
від'язувати
віжений
віжечки
віжки
віз
візник
візника
візниця
візниченько
візничий
візок
вій
вій 2
війїна
війка
віймити
війна
війнути
війок
військо
військовий
війт
війтенко
війтиха
війтів
війтівна
війтівство
війтівщина
війтувати
війце
війя
вік
віківщина
вікнастий
вікнина
вікно
вікновина
вікняр
віко
віковий
віковічний
вікодавній
віконечко
віконний
віконниця
віконня
віконце
вікопам'ятний
вікопомний
вікопомність
вікувати
віл
віленко
вільга
вільгий
вільгість
вільго
вільгота
вільготний
вільготно
вільний
вільність
вільно
вільха
вільховий
вільце
вільшина
вільшка
він
вінець
віник
віничок
віниччя
вінкель
вінкобрани
вінкоплетини
віно
вінок
вінувати
вінути
вінця
вінчальна матка
вінчальний батько
вінчанка
вінчання
вінчати
вінчатися
вінчик
віншування
віншувати
віпса
вір
віра
вірвант
вірган
вірити
вірли
вірля
вірмен
вірменка
вірменський
вірне
вірненький
вірненько
вірнесенький
вірнесенько
вірний
вірник
Бігунки, -ків, м. мн. 1) Бѣговыя дрожки. 2) ? Чуб. VII. 396.
Витонути, -ну, -неш, гл. Выступить изъ воды. Я посадив на низу дині, вони й зійшли були добре, а дощі заливні пішли, вода й залила їх, — то поки витоне з-під води, паростки й погинуть. Волч. у. (Лобод.). Cм. витавати.
Гидомир, -ра, м. Гадкій, отвратительный человѣкъ. Та й вибрала ж якого гидомира! Лесь поганішого й на світі не було. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Знехтування, -ня, с. 1) Небреженіе; порча отъ небрежнаго обращенія. 2) Пренебрежете.
Огидність, -ности, ж. Мерзость, гнусность.
Осміляти, -ля́ю, -єш, сов. в. осмі́лити, -лю, -лиш, гл. Ободрять, ободрить, внушать, внушить мужество, смѣлость.
Прецінь нар. Между тѣмъ, однако.
Скрегіт, готу, м. 1) Скрежетъ. 2) Стрекотаніе.
Стойний, -а, -е.. Cм. стійний.
Сукрасити, -шу, -сиш, гл. Разукрасить. Ой у лузі калинонька ввесь луг сукрасила. Н. п.
Нас спонсорують: