Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відщіпати
відщіпатися
відьма
відьмак
відьмин
відьмити
відьмище
відьмувати
відьомство
відьомський
відьоха
відюга
від'язувати
віжений
віжечки
віжки
віз
візник
візника
візниця
візниченько
візничий
візок
вій
вій 2
війїна
війка
віймити
війна
війнути
війок
військо
військовий
війт
війтенко
війтиха
війтів
війтівна
війтівство
війтівщина
війтувати
війце
війя
вік
віківщина
вікнастий
вікнина
вікно
вікновина
вікняр
віко
віковий
віковічний
вікодавній
віконечко
віконний
віконниця
віконня
віконце
вікопам'ятний
вікопомний
вікопомність
вікувати
віл
віленко
вільга
вільгий
вільгість
вільго
вільгота
вільготний
вільготно
вільний
вільність
вільно
вільха
вільховий
вільце
вільшина
вільшка
він
вінець
віник
віничок
віниччя
вінкель
вінкобрани
вінкоплетини
віно
вінок
вінувати
вінути
вінця
вінчальна матка
вінчальний батько
вінчанка
вінчання
вінчати
вінчатися
вінчик
віншування
віншувати
віпса
вір
віра
вірвант
вірган
вірити
вірли
вірля
вірмен
вірменка
вірменський
вірне
вірненький
вірненько
вірнесенький
вірнесенько
вірний
вірник
Вираховувати, -вую, -єш, сов. в. вирахувати, -хую, -єш, гл. Вычислять, вычислить.
Курнути Cм. курити.
Налига́ти Cм. налигувати.
Ніщо мѣст. Ничто, нечего. А до серця ніщо мені не доходить. МВ. ІІ. 12. Позичте п'ятак срібла на сливи! ніщо з вами робить. Лебед. у. нічим. Ничего, не бѣда. Нічим, що в нашого господаря Мало паші, — б ще в його озеред соломи. Драг. 3.
Переголювати, -люю, -єш, сов. в. переголи́ти, -лю́, -лиш, гл. Перебривать перебрить. В кайдани добрі закували, переголили про запас. Шевч. 2) Наново брить, побрить.
Позаклеювати, -кле́юю, -єш, гл. Заклеить (во множествѣ). Вікна великі, та заляпані і позаклеювані папером. Г. Барв. 31.
Ферделинка, -ки, ж. = ділетка. Вх. Зн. 74.
Хитати, -таю, -єш, гл. Шатать, качать. Ой у полю билина, вітер нею хитає. Чуб. V. 74. Сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитинку. МВ. ІІ. 178. Хитати головою. Ой тихо, тихо Дунай воду хитає. Грин. ІІІ. 494.
Челядинець, -нця, м. = челядник. Твій челядинець великого стоїть: він уміє Богу молиться і мене навчив. ЗОЮР. І. 48.
Червак, -ка, м. 1) Червякъ. Мнж. 194. Усолодився, як червак у хріні. Ном. № 12245. 2)лихий. Гадюка черная. Вх. Зн. 79. Ум. червачо́к.
Нас спонсорують: