Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відщіпати
відщіпатися
відьма
відьмак
відьмин
відьмити
відьмище
відьмувати
відьомство
відьомський
відьоха
відюга
від'язувати
віжений
віжечки
віжки
віз
візник
візника
візниця
візниченько
візничий
візок
вій
вій 2
війїна
війка
віймити
війна
війнути
війок
військо
військовий
війт
війтенко
війтиха
війтів
війтівна
війтівство
війтівщина
війтувати
війце
війя
вік
віківщина
вікнастий
вікнина
вікно
вікновина
вікняр
віко
віковий
віковічний
вікодавній
віконечко
віконний
віконниця
віконня
віконце
вікопам'ятний
вікопомний
вікопомність
вікувати
віл
віленко
вільга
вільгий
вільгість
вільго
вільгота
вільготний
вільготно
вільний
вільність
вільно
вільха
вільховий
вільце
вільшина
вільшка
він
вінець
віник
віничок
віниччя
вінкель
вінкобрани
вінкоплетини
віно
вінок
вінувати
вінути
вінця
вінчальна матка
вінчальний батько
вінчанка
вінчання
вінчати
вінчатися
вінчик
віншування
віншувати
віпса
вір
віра
вірвант
вірган
вірити
вірли
вірля
вірмен
вірменка
вірменський
вірне
вірненький
вірненько
вірнесенький
вірнесенько
вірний
вірник
Аа́кати, -каю, -єш, гл. Говорить, выговаривая «о» какъ «а», по великорусски. Нехай аакають вельможні з москалями, як цвенькали та пшикали з ляхами. К. Дз. 34.
Бетегота, -ти, об. = бетега 2. Вх. Лем. 391.
Гурготі́ти, -гочу́, -ти́ш, гл. = Гуркотіти. Гурготить, стукотить, штирі коні біжить. (Колесо). Чуб. І. 310.
М'яку́ш и мняку́ш, -ша, м. 1) Мягкія части мяса. Камен. у. 2) Раст. Potentilla anserina. Вх. Пч. I. 12.
Надо́ювати, -до́юю, -єш, сов. в. надої́ти, -дою́, -їш, гл. Надаивать, надоить.
Праска, -ки, ж. Утюгъ.
Столівка, -ки, ж. Полотенце, часто вышитое, которое угорск. малороссы простилаютъ вдоль стола поверхъ скатерти. Вх. Уг. 269.
Унизу нар. Внизу.
Цямбати, -баю, -єш, гл. Дергать. Вх. Лем. 481.
Шелестіння, -ня, с. Шелесть, шумъ. Левиц. Пов. 276.
Нас спонсорують: