Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

війок

Війок, війка, м. Ум. отъ вій, воя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙОК"
Віронька, -ки, ж. Ум. отъ віра.
Дзизча́ння, дзижча́ння, -ня, с. Жужжаніе.
Кудлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошивать. Магирку зцуплю, волосся кудлаю. Сим. 210.
Обкусати Cм. обкушувати.
Позсапувати, -пую, -єш, гл. Срубить многія растенія при полотьѣ.
Полечко, -ка, с. Ум. отъ поле.
Помазуха, -хи, ж. Мазальщица. Мил. 27. Ум. помазушка. Мил. 218.
Чорнокнижництво, -ва, с. Чернокнижіе, волшебство. К. ПС. 124.
Шляхетний, -а, -е. Благородный. Ну, гляди ж, пане Бужинський, щоб не досталось і твоїй шляхетній спині. Стор.
Шпигон, -на, м. = шпиг. Шпигоном — з церкви паламарь. Котл. Ен. IV. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЙОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.