Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірний

Ві́рний, -а, -е. Вѣрный, преданный. Ой вийди, вийди, дівчинонько моя вірная. Мет. 81. Ночує ніченьку з вірною дружиною. Н. п. Без вірного друга великая туга. Ном. № 9021. Прошу тебе, милий, вірними словами. Мет. 47. 2) Истинный, дѣйствительный. 3) Правовѣрный. Прохало два вірних одного невірного: дай нам те, що лучче царства небесного. Ном., стр. 290, № 3. Ум. Вірне́нький, вірне́сенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРНИЙ"
Клюбачитися, -чуся, -чишся, гл. 1) Извиваться. Сліпец ( = anguis fragilis, мѣдяница) клюбачится. Вх. Зн. 26. 2) Взъерошиваться. Вх. Зн. 26.
Куховарити, -рю, -риш, гл. = кухарити. А ви думаєте, що нас в институті не вчили куховарити? Левиц. Пов. 128.
Лі́зти, -зу, -зеш, гл. 1) Лѣзть, ползти. Гадюка лізе; муха лізе. Щось лізе вверх по стовбуру. Шевч. 30. рачки лізти. Ползать на четверенькахъ. Було таке, що рачки ліз. Котл. Ен. III. 20. Та вже бим рачки ліз, а свого доконав. Ном. № 3338. 2) Влѣзать; вползать во что-либо. Показує дорогу, а сам в болото лізе. Ном. 182. Лізь у воду! Чуб. І. 142. 3) Лѣзть, стараться проникнуть, надоѣдать. Живий до Бога лізе. Ном. № 2110. І чого б я ліз туди, куди тобі не треба! Ном. № 2790. Лізе сліпицею. Ном. № 2759.в вічі. Навязываться, надоѣдать, приставать. Як слюта у очі лізе. Ном. № 2757. Отой мене пече, ріже, що не люблю, — в вічі лізе. Лис. 4) Вылѣзать (о глазахъ, волосахъ). Аж очі йому рогом лізуть. Коси лізуть. О. 1862. IX. 115. 5) Вмѣщаться. Рад би очима їсти, та в пельку не лізе. Ном. № 12035.
Нелівний, -а, -е. Плохо ловящій. Літ нелівний, хлоп немівний — обоє ледащо. Ном. № 1257.
Нім сз. Прежде чѣмъ, пока. Три свічки іспалало, нім ся нарадили. Гол. І. 62.
Перекручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. перекрути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Оборачиваться, обернуться кругомъ; окручиваться, окрутиться. Трісь тебе по пиці, аж голова перекрутиться. Левиц. І. 7. Дівчата то перекручувались, схопившись руками за плечі, то знов брались по-під руки і танцювали кружком. Левиц. І. 15. 2) Перекувыркиваться, перекувыркнуться — отъ удара, напр., а потому переносно: быть убитымъ ударомъ. Я як двину її (собаку) зо всього маху навідли бичем по морді, так вона на місці і перекрутилась. ХС. VI. 451.
Підвести, ся. Cм. підводити, -ся.
Попорохніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ, обратиться въ пыль.
Старцюга, -ги, об. Презрительно: нищій. Отсе вам дар, старцюги! Млак. 83.
Утяти Cм. утинати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРНИЙ.
16
kovpack
2014-11-26 19:33:07
TheDarkMax2, #14:
Як би не плювалися сучасні українські "грамарнацисти", а слово вірний у значенні правильний зустрічається вже більше, ніж півстоліття.
Воно то зустрічається, але треба пам’ятати причину. Зараз також говорять "на протязі тижня" (у значенні "протягом тижня"), але ж це не норма! Пройде ще років 10 - і воно стане нормою, хоча для таких, як я, це звучатиме вкрай огидно. Мовна норма - штука дуже відносна, але краще не захоплюватися запозиченнями та кальками.

6
3
Цитувати
14
TheDarkMax2
2014-10-23 14:20:45
Як би не плювалися сучасні українські "грамарнацисти", а слово вірний у значенні правильний зустрічається вже більше, ніж півстоліття.

4
1
Цитувати
5
kovpack
2012-02-15 16:21:27
Друге значення у слова "вірний" - це "істинний, справжній" (стосується переважно релігії), але ні в якому разі не "правильний"! Це навіть видно із третього значення, яке є похідним від другого.

0
14
Цитувати
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.