Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

візничий

Візничий, -чого, м. = візник. Велю коникам вівса дати, а візничому підождати. Грин. ІІІ. 491.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЗНИЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЗНИЧИЙ"
Баранковий, -а, -е. Барашковый. Шейк.
Бурливий, -а, -е. Бурливый, бурный. Сказав: о жизнь! бурливе море, хто цілий на тобі оставсь? Котл.
Верхівець, -вця, м. = верховинець. Шух. І. 77.
В'язниця, -ці, ж. Тюрьма; заключеніе. Гол. І. 162. Да чи правда, що губили Пилипка в в'язниці. Лукаш. 137.
Накупа́тися II, -па́юся, -єшся, гл. Накупаться. Син купається, не накупається. Левиц. І. 63.
Нехибкий, -а́, -е Стойкій. А не погнувся, як твердий дуб, Тарас Шевченко, встояв на своїх ногах до кінця щирим нехибним українцем. Хата. XXI.
Потьок, -ку, м. Струя, потекъ. Піт котився з їх потьоками. Левиц. Пов. 4.
Різанка, -ки, ж. 1) Срѣзокъ, половина бочки. 2) Лапша. Вх. Зн. 59. Cм. ло́кша, ло́кшина.
Сортувати, -ту́ю, -єш, гл. Сортировать.
Справувати, -вую, -єш, гл. Отправлять, исправлять, исполнять (должность), вести (дѣла). Я діло за його справував і клопотавсь. Зміев. у. Загад діло справує. Ном. № 1082.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЗНИЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.