Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

візничий

Візничий, -чого, м. = візник. Велю коникам вівса дати, а візничому підождати. Грин. ІІІ. 491.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЗНИЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЗНИЧИЙ"
Бакло, -ла, с. = баклаг. Як із річки, із ковбані води принести: відра не було, бакла не случилося. КС. 1883. II. 288.
Допе́вне нар. Навѣрное, точно. Желех.
Захи́ріти, -рію, -єш, гл. Захирѣть. Захирів так, що й голови не підведу. Гул. Арт. (О. 1861. III. 99). Оце й захиріє дитина. Левиц. І. 139.
Ме́нта, -ти, ж. Родъ мѣхового женскаго полушубка, окаймленнаго тесемками. Гол. Од. 81.
Невідхідно нар. Неотступно, безотлучно. Тішиться тим, що він усе тут невідхідно. МВ. (О. 1861. І. 84).
Огрійливий, -а, -е. Согрѣвающій, теплый.
Пайка, -ки, ж. Паекъ, часть. Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Чуб. V. 1173. Як зароде Бог гліба, то й ваша пайка буде, хоч і не орали-сте. Камен. у.
Потемок, мку, м. Темнота. Оскресни Боян, світлий наш співаче, чому так довго в потемку ночуєш? Федьк. І. 26.
Рубнути, -ну, -неш, гл. Одн. отъ рубати. 1) Рубнуть. Піди, зрубай тую билинку. — Первий раз рубнув — струснулася, другий раз рубнув — вона загула. Чуб. V. 707. 2) Заиграть съ жаромъ. Як граю «Долі» або «Зради», собаки виють під вікном. А як «Одарочки лихої», або рубну іще якої.... О. 1862. X. 32.
Тигрів, -рова, -ве Принадлежащій, относящійся къ тигру.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЗНИЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.