Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вивертень
виверти
вивертіти
вивертом
вивершити
вивершувати
вивести
вививати
вивівати
вивід
вивідати
вивідець
вивідка
вивідувати
вивіз
вивільга
вивірити
вивірка
вивірчувати
вивірчуватися
вивіряти
вивітрювати
вивітрюватися
вивішати
вивішник
вивіщувати
вивіяти
виводини
виводити 1
виводити 2
виводитися
вивождати
вивозити I
вивозити II
вивозитися
виволанка
виволікати
виворот
виворотний
вивороть
виворочати
вивчати
вивчатися
вивчення
вивчити
вив'язати
вив'язувати
вив'язуватися
вив'ялити
вив'ялитися
вигавкати
вигадати
вигадка
вигадливий
вигадливість
вигадниця
вигадочка
вигадування
вигадувати
вигадчиця
вигадько
виганьбити
виганяти 1
виганяти 2
виганятися 1
виганятися 2
вигаптовувати
вигарманувати
вигасати
вигасити
вигаснути
вигатити
вигачувати
вигашувати
вигемблювати
вигибти
вигикнути
вигинати
вигинатися
вигинистий
вигинути
вигівщина
вигіддя
вигідка
вигідливий
вигідний
вигідно
вигін
вигінщина
вигладжувати
вигладжуватися
вигляд
виглядання
виглядати
виглядатися
виглядини
виглядіти
виглядки
виглянути
вигнанець
вигнання
вигнати
вигнивати
вигнітити
вигнічувати
вигноїти
вигнойка
вигноювати
вигнути
виговор
виговорити
виговорювати
виговорюватися
виговоряти
вигода
вигодинитися
вигодинюватися
вигодити
вигодитися
вигодованець
Береговий, -а, -е. 1) Береговой. Береговий вітер, т. е. дующій съ берега. 2) Прибрежный. Хиба у нас береговий огород, що і досі б мокро було. Лебед. у. 3) Употребл. какъ сущ. въ значеніи — береговой надзиратель. Ходім до берегового — він нас розсудить. Кіев.
Випорснути, -ну, -неш, гл. Выскользнуть. У жінки й каганець із рук випорснув. О. 1862. І. 31.
Дріт, дро́ту, м. Проволока. Вас. 199. Єсть у мене нагаєчка з кінця дротом шита. Млр. л. сб. 337. Ум. дро́тик. Драг. 79. дрото́чок. Я ж думала, що нагаєчка з платочка, аж то вона із проклятого дроточка. Н. п.
Задира́куватий, -а, -е. = задерикуватий. О. 1861. X. 37.
Масти́ти, мащу, -тиш, гл. 1) Мазать, намазывать, смазывать масломъ и вообще маслянистымъ веществомъ, умащать. Хто мостить, тому віз не скрипить. Чуб. І. 280. Мастити голову. Мир. Пов. II. 73. Середа піст, не треба губи мастить. Ном. № 534. Моїм маслом та мене й мастить. Чоботи, закурені пилом, дістав... і почав їх мастити добрим дьогтем проти огню. Г. Барв. 164. 2) Мазать глиной. Щоб ніколи цього куточка не мастила, то тобі буде добре. Чуб. І. 4. 3) Пачкать, загрязнять. Продай, милий, рабі бички, купи мені черевички, щоб я боса не ходила, щоб ніженьки не мастила. Грин. III. 684. 4) Тасовать (карты). 5) словами мастити. Услаждать, утѣшать, обольщать. Мої слова мастили людям душу. К. Іов. Як стали говорити, словами мастити, мусив же я з коня встати, горілки купити.
Мацапу́рів, -рова, -ве Принадлежащій мацапурі. Мацапурова невіра (брань). Ном. № 3562.
Труднота, -ти, ж. = трудність. К. Кр. 10.
Уліплювати, -плюю, -єш, сов. в. уліпити, -плю́, -пиш, гл. 1) Влѣпливать, влѣпить, вклеивать, вклеить, вставлять, вставить. На те мати вродила, щоб дівчина любила, чорні они вліпила. Ном. № 13935. Так хороше зліпив, як душі не вліпив. Ном. № 10430. Вліпив Бог душу, як у пня. Ном. № 2915. З) Попадать, попасть. Як ув око вліпив. Ном. № 11356. Одже сон ніколи не змилить, як до ока вліпе. Харьк.
Утирало, -ла, с. Полотенце. Вх. Зн. 74.
Фіґель, -ґля, м. 1) = фиґель 1 и 2 Тогди ся злетіли всі чорти і показували ріжні фіґлі, скакали по столі, по мисках.... Гн. ІІ. 6. Бачать діти, що старий батько з ними фіґля зробив. Драг. 181. 2) мн. фі́ґлі. Маленькій локончики на вискахъ женщины. Гол. Од. 61.
Нас спонсорують: