Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вивертень
виверти
вивертіти
вивертом
вивершити
вивершувати
вивести
вививати
вивівати
вивід
вивідати
вивідець
вивідка
вивідувати
вивіз
вивільга
вивірити
вивірка
вивірчувати
вивірчуватися
вивіряти
вивітрювати
вивітрюватися
вивішати
вивішник
вивіщувати
вивіяти
виводини
виводити 1
виводити 2
виводитися
вивождати
вивозити I
вивозити II
вивозитися
виволанка
виволікати
виворот
виворотний
вивороть
виворочати
вивчати
вивчатися
вивчення
вивчити
вив'язати
вив'язувати
вив'язуватися
вив'ялити
вив'ялитися
вигавкати
вигадати
вигадка
вигадливий
вигадливість
вигадниця
вигадочка
вигадування
вигадувати
вигадчиця
вигадько
виганьбити
виганяти 1
виганяти 2
виганятися 1
виганятися 2
вигаптовувати
вигарманувати
вигасати
вигасити
вигаснути
вигатити
вигачувати
вигашувати
вигемблювати
вигибти
вигикнути
вигинати
вигинатися
вигинистий
вигинути
вигівщина
вигіддя
вигідка
вигідливий
вигідний
вигідно
вигін
вигінщина
вигладжувати
вигладжуватися
вигляд
виглядання
виглядати
виглядатися
виглядини
виглядіти
виглядки
виглянути
вигнанець
вигнання
вигнати
вигнивати
вигнітити
вигнічувати
вигноїти
вигнойка
вигноювати
вигнути
виговор
виговорити
виговорювати
виговорюватися
виговоряти
вигода
вигодинитися
вигодинюватися
вигодити
вигодитися
вигодованець
Безстидний, -а = безсоромний Які справді безстидні оці городські козаки. Шевч. 305.
Виїхати Cм. виїздити.
Зави́снути и зави́сти Cм. зависати.
Закри́ти, -ся. Cм. закривати, -ся.
Кондричитись, -чуся, -чишся, гл. Капризничать. Мнж. 182.
Кужделеба, -би, ж. Старая хижина, старый шалашъ. Угор. Вх. Зн. 30.
Обковувати, -вую, -єш, сов. в. обкувати, -кую́, -єш, гл. 1) Оковывать, оковать кусокъ металла, обдѣлать ковкою. Я його (залізо) сам буду на горен класти, а ви тільки молотом обковуйте. Чуб. II. 239. 2) Оковывать, оковать. Обкували себе золотом. Левиц. І. 299. 3) Куковать, покуковать вокругъ чего. Нехай соловейко гніздо в'є, а сива зозуленька обкує. Н. п.
Самозречення, -ня, с. Самоотреченіе. Дівочої самопокори жертва, самопокори і самозречення. К. ЦН. 297.
Тиркавий, -а, -е. 1) О птицѣ: съ обтрепанными перьями. Така вже тиркава та задріпана якась птиця, шо з одним тілко крилом. Мнж. 19. Качка, та така тиркава та голодна. Мнж. 16. 2) О деревѣ, лозѣ напр.: съ торчащими во всѣ стороны вѣтвями. Вас. 147.
Трійник, -ка, м. Шлея съ тремя полосами (продольными и поперечными). Вас. 160.
Нас спонсорують: