Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вільга

Вільга, -ги, ж. 1) Мокрота, влага. 2) пт. иволга. Ум. вільженька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬГА"
Виковерзувати, -зую, -єш, гл. Продѣлать что интригами. Сам сатана не вигадає, іскушаючи праведників, що виковерзують ті єзуїти. Стор. МПр. 69.
Гу́ркіт, -коту, м. Стукъ, грохоть. Желех. У млині такі гуркоти, туркоти, що не дай Господи. ЕЗ. V. 197.
Кругловидий, -а, -е. Круглолицый. Ном. № 13790. Огрядний собі пан, кругловидий, русявий. К. ЧР. 104., Ум. кругловиденький. Була кругловиденька, ясноока, уста рум'яні, як вишня. МВ. ІІ. 83.
Надсми́кати Cм. надсмикувати.
Повабитися, -блюся, -бишся, гл. Соблазниться, польститься. Повабились наші на мову лукаву. К. Досв. 8.
Повсякчасний, -а, -е. Всегдашній. Мир. ХРВ. 273.
Почортіти, -тіємо, -єте, гл. Развратиться. Почортіли, забули Бога. Сим. 141.
Розсідлуватися, -луюся, -єшся, сов. в. розсідлатися, -лаюся, -єшся, гл. Разсѣдлываться, разсѣдлаться.
Уздечка, -ки, ж. = вуздечка. Та ж уздечка що на коня, що на кобилу. Ном. № 7996.
Черевко, -ка, с. Ум. отъ черево.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЛЬГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.