Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вішальниця
вішання
вішати
вішатися
вішеляк
вішта
віштяк
віщий
віщівник
віщо
віщовий
віщування
віщувати
віщук
віщун
віщуха
вія
віявки
віяльний
віяльник
віяльниця
віянка
віяння
віяти
віятися
віячка
вйо!
вл...
влада
владання
владарь
владати
владика
владикувати
владицтво
владичиця
владичний
владично
владіти
власне
власний
власник
власність
власно
власноручний
власноручно
властивий
властивість
властиво
власть
вм...
вн...
во
вова
вовгура
вовк
вовківня
вовковина
вовкодух
вовкодухий
вовкозубий
вовконог
вовкувати
вовкуватий
вовкулак
вовкулакування
вовкулакувата
вовкулацтво
вовкун
вовна
вовнистий
вовниця
вовночка
вовняний
вовнянка
вовтузитися
вовцюга
вовцюган
вовча
вовченько
вовченя
вовчий
вовчинець
вовчиця
вовчище
вовчкуватий
вовчник
вовчок
вовчуг
вовчуга
вовчук
вогірок 2
вогневиця
вогненний
вогник
вогничок
вогнище
вогнюватий
вогняний
вогоник
вогонь
вогорити
вода
водвуд
водевіль
водило
водильця
водити
водитися
водиця
водій
водний
водник
водніти
водносталь
водовий
водовоз
водовозка
водовуд
водограй
Лагодком, лагодом. Cм. лагід.
Ли́ко, -ка, м. 1) Лыко. З однієї липи двічи лика не деруть. Ном. № 7471. Кричить, мов з його чорт лика дере. Ном. № 3454. не мішайтесь між чужі лика. Не мѣшайтесь не въ свое дѣло. Ном. № 9569. 2) Веревки (изъ лыкъ?), которыми татары въ прежнее время связывали захваченныхъ ими во время набѣга людей. Поэтому: бути в татарськихъ ликахъ — попасть въ неволю къ татарамъ. в'язати в лина. Брать въ неволю. Попереду біжить чавуш великий і грамоту султанову читає: в'язати в лика всіх, або стинати. К. ЦН. 212. Ум. личко. Виміняв ремінець на личко. Посл.
Ма́рни́й, -а, -е. 1) Пустой; тщетный, напрасный. У мене син марного слова не скаже. Н. Вол. у. Розгнівався мій миленький та за марне діло. Чуб. Та я прокляв його оселю марну. К. Іов. 11. 2) Худой, болѣзненный на видъ. Сестро ж моя, сестро, сестро дорогая! Ой чого ж ти, сестро, на личку марная? Грин. III. 401.
Миша́тий, -а, -е. Мышинаго цвѣта, пепельный. Мишатий кінь. Н. Вол. у.
Несміливий, несмілий, -а, -е. Несмѣлый.
Подоїздити, -димо́, -дите, гл. Доѣхать (о многихъ). Подоїздили всі до яру та й поставали: повен води — не переїдеш. Харьк.
Порозстрелювати, -люю, -єш, гл. Разстрѣлять (многихъ). Там порозстрелювали Шелеста, Лусконога і Гниду. ЗОЮР. І. 302.
Седно, -на, с. 1) Задница. Трахвив го в седно. Ном. № 1782. 2) = садно.
Триння, -ня, с. соб. отъ трина.
Хвірза, -зи, ж. Вьюга. Миргор. у.
Нас спонсорують: