Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вій 2

Вій 2, -вія, м. Миѳическое существо съ вѣками до земли.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙ 2"
Балясник, -ка, м. Балагуръ, болтунъ. Ком. II. 37.
Безмежний, -а, -е. Безграничный, безпредѣльный. Желех.
Благодатно нар. Благодатно.
Грабки́, -кі́в, м. мн. 1) Родъ длиннозубыхъ граблей, прикрѣпляемыхъ къ косѣ (когда косятъ хлѣбъ). Косити́ на грабки́. Косить косой съ такими граблями. 2)св. Івана. Раст. Geranium sylvaticum. Вх. Пч. I. 10.
Ма́рище, -ща, с. = мара.
Отак нар. = Оттак. Отак по козацьки: нема хліба, їсти пляцки. Ном. 12291.
Ревнувати, -ну́ю, -єш, гл. Ревновать. Гриця кохала та й ревнувала. Чуб. V. 431. Я вже не плачу тепер, я вже не ревную, та й не кохаю. МВ. ІІ. 151.
Розіпнути, -ну, -неш, гл. = розіпясти.
Скакунчик, -ка, м. Ум. отъ скакун.
Солов'їха, -хи, ж. Соловьиная самка. Прилетіла матінка солов'їха. Чуб. V. 935.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЙ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.