Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

від'язувати

Від'Язувати, -зую, -єш, (-ся), сов. в. від'язати, -яжу, -жеш, (-ся), гл. = відв'язувати, відв'язати, -ся. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІД'ЯЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІД'ЯЗУВАТИ"
Замовни́й, -а́, -е́ Заговоренный. Ой у тебе, отамане, замовна рушниця. К. Досв.
Ле́гмас, -са, м. = лега.
Напри́критися Cм. наприкрятися.
Невмілість, -лости, ж. Неумѣлость. Чуб. І. 270.
Непитущий, -а, -е. Непьющій. Непитущий зроду. Мир. Пов. І. 157.
Паузник, -ка, м. Веревка для привязыванія пауза. Вх. Лем. 447.
Прогулок, -лка и -лку, м. Узкій проходъ. Н. Вол. у.
Пройти, -ся. Cм. проходити, -ся.
Сполох, -ху, м. Испугъ.
Усмагнути, -гну, -неш, гл. О ягодахъ: доспѣть. Соку вишні набрались, та ще не усмагли, кислі дуже. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІД'ЯЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.