Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

від'язувати

Від'Язувати, -зую, -єш, (-ся), сов. в. від'язати, -яжу, -жеш, (-ся), гл. = відв'язувати, відв'язати, -ся. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІД'ЯЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІД'ЯЗУВАТИ"
Загрі́лий, -а, -е. Согрѣвшійся.
Зів'я́ти, -в'яну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Лежить моя мила, як рибонька зів'яла. Чуб. V. 79.
Поборозняк, -ка, м. Личинка майскаго жука. Вх. Пч. II. 27.
Повідсихати, -хаємо, -єте, гл. Отсохнуть (во множествѣ).
Поперепрягати, -га́ю, -єш, гл. Перепрячь (во множествѣ).
Пошептати, -пчу, -чеш, гл. Пошептать. Стор. МПр. 42.
Прирвати, -рву, -рве́ш, гл. Дорвать, арвать еще.
Розізлити, -злю́, -лиш, гл. Разозлить.
Сонливий, -а, -е. Сонливый. Сонливого добудишся! Ном. № 10398.
Сувертень, -тня, м. Свертокъ. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІД'ЯЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.