Засвіѣчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. засвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Зажигаться, зажечься. Чом ти досі не світиш? — Та ніяк лямпа не засвічується. 2) Только сов. в. Освѣтиться, засвѣтиться, засіять. Ой чому, чому у сьому дому так рано засвітилося? Він як угледів дівчину, аж очі йому засвітилися. Город, мов на свято, засвітився. Мені тепер саме на веселу жизнь засвітилось. каганці́ в оча́х засвіти́лися. Искры изъ глазъ посыпались.
Костер, -тра́, м. 1) Сажень дровъ. 2) Куча камыша, сложенная изъ 30 кіп камыша, причемъ каждая копа́ имѣетъ 60 кулів. Стояв у неї на городі в кострі на зіму очерет.
Мурчо́к, -ка, м. Морская свинка, Cavia cobaga Pall.
Навви́шки нар. = заввишки.
Переплавний, -а, -е. Переплавна середа. Преполовеніе. У переплавну середу пасла дівка череду.
Пікинерувати, -ру́ю, -єш, гл. Служить въ пикинерахъ.
Пільх, -ха, м. зоол. Arvicola, полевая мышь.
Псянка, -ки, ж. = псяґа.
Тісник, -ка́, м. = тесля. Ой як ми будем до одної ходити, наймімо собі тісника домовину зробити.
Щикнути Cм. щикати.