А, сз. 1) А, же, но, на отивъ. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Нехай думка, як той ворон, літає та кряче, а серденько соловейком щебече та плаче. Бог те знає, а не ми грішні. 2) Да. — Течуть річки, а все кровавії. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Въ началѣ предложенія часто означаетъ — да и: А жаль же мені та тії тополі, що на чистому полі. 3) Въ началѣ предложеній вопросительныхъ и предложеній, служащихъ отвѣтомъ на нихъ, употребляется для усиленія рѣчи. А чи його звіри з'їли, а чи він втопився? А був же ти в його вчора? — А був. 4) А-ні, А-ні же́! Даже не, ни, ничего. На синьому небі а-ні хмариночки. Нікому ж про це а-ні же́! 5) А-ні — а-ні. Ни-ни. А-ні встати, а-ні сісти. А-ні до його заговорити, а-ні його спитати. Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє а-ні м'яточка, а-ні руточка. 6) Въ соединеніи съ междометіями для обращенія къ животнымъ выражаютъ желаніе удалить ихъ, прогнать: А бир! на овецъ; а базь! на ягнятъ; а гуш! а киш! на куръ. ; а дзус! а кота! на кошекъ; а кур! на индѣекъ. 7) А-то. См. Ато́. 8) А-чхи! Cм. Ачхи.
Ая́, нар. (Сокращенное а як же). Да, какъ же, разумѣется.
Вартовий, -а, -е. 1) Сторожевой, караульный. Парк теж оточала вартова сторожа.
2) = вартівник.
Величночесний, -а, -е. Высокочестный, благородно честный.
Гашення, -ня, с. = гасіння.
Добро́бут, -ту, м. Благосостояніе. Буде на сторожі добробуту народнього стояти.
Канона, -ни, ж. Пушка. Гей скажи мі, красний улан, ци не тут канони ліпше знають зазвонити, як удома звони.
Намі́тка, -ки, ж. 1) Женскій головной уборъ: покрывало изъ простой самодѣльной кисеи, которымъ повязываются замужнія женщины поверхъ очіпка. 2) Ткань: родъ грубой кисеи. Ум. наміточка.
Плиска, -ки, ж. Птица: а) Motacilla, трясогузка. б) — біла. Motacilla alba. в) — жовта. Мо tacilla flava. г) = лисак 4. Ми були в ліску да поймали плиску чорную да чубатую.
Подляк, -ка, м. Подлецъ. Він звав Воздвиженського в вічі подляком-туляком.