Арешто́вувати, -вую, -єш, сов. в. арештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (въ карточной игрѣ). 3) Въ думѣ «про Самійла Кішку» употреблено въ значеніяхъ: вооружать и приготовлять къ стрѣльбѣ: Ой із города Трапезонта виступала галера... гарматами арештована. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали.
Відлаюватися, -ююся, -єшся, сов. в. відлаятися, -лаюся, -єшся, гл. Отругиваться, отбраниваться, отвѣчать бранью на брань, а въ сов. в. кончить, прекратить брань. Лають, сквернять його московщиною, — він мовчить, не відлаюється,
Відтерпітися, -плюся, -пишся, гл. Натерпѣться.
Зіп'ясти́ся и зіпнутися, -пнуся, -не́шся, гл. = сп'ястися. Учора собака зіп'явся, хапнув хліб. Дитина на селі — поміч. Аби зіп'ялось на нот, — зараз у поле.
Переполювати 2, -люю, -єш, гл. Окончить періодъ случки. Корова вже переполювала.
Пиркатий, -а, -е. Съ рогами, поднятыми вверхъ.
Пір'я, -р'я, с. 1) соб. Перья. Як павине пір'я на спід потоне. 2) Плавники рыбы. Ум. пір'ячко.
Поперегнивати, -ваємо, -єте, гл. То-же, что и перегнити, но во множествѣ.
П'ятнувати, -ну́ю, -єш, гл. Выжигать клеймо, тавро на домашней скотинѣ.
Цинамоновий, -а, -е. Коричный. Цинамонова масть.