Глимати, -маю, -єш, гл. Глотать, жадно ѣсть. По три акахвисти на день читаєш, а по чоловіку глимаєш.
Заґерґота́ти и заґерґоті́ти, -ґочу́, -чеш и -тиш, гл. = заґелкати.
Зозла нар. Сердито, зло. На слуги свої, на турки, на яничари зозла гукає.
Меже́ний, -а, -е. 1) Средній; обычный; какъ разъ такой, какъ должно быть. Косарь саме межений. Чи зелений хліб? — Ні, він тепер саме межений. То була прибутна, а то вже стала межена вода. 2) Лѣтній. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін або до Миколах, поки льод стане. 3) Вяленый? маринованный? Межені осятри до хріну.
Моква́, -ви, ж. 1) Низменное, заливаемое водою мѣсто. 2) Слякоть, мокрая погода. Настала осінь, почалась моква. 3) Мокрота, сырость. Ганчар цілий день у мокві робе.
Певняк, -ка́, м. Увѣренный. Тепер я виведу коні на степ та й на всю ніч певняк собі, що не будуть у спаші.
Піспа, -пи, ж. 1) Мучной отваръ съ мѣломъ для побѣлки стѣнъ. 2) Мучной отваръ для квашенья яблокъ. Добрі у вас яблука, мабуть у піспі мочені?
Прорепетувати, -ту́ю, -єш, гл. Прокричать, проорать.
Свербигуз, -за, м.
1) Часто чешущій задницу.
2) Раст. Torilis Antrysous Gaert.
Шпундра, -ри, ж. Родъ кушанья: кусочки поджаренной съ лукомъ свинины и бураковъ, сваренные въ бураковомъ квасѣ.