Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірник

Вірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный. «Рѣдкій помѣщикъ не имѣетъ вірника изъ жидовъ». О. 1862. IX. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРНИК"
Визолити, -лю, -лиш, гл. Выбучить. Аф. 328.
Ґудзь-ґудзь!, ґудзюсь-на! Призывъ для свиней. Вх. Уг. 271.
Лові́ння, -ня, с. Ловъ, ловля. До ловіння пшениця краще ніж жито. Канев. у.
Набаламу́тити Cм. набаламучувати.
Обчеський, -а́, -е́ Общественный, мірской.
Овощевий, -а, -е. Фруктовый.
Озія, -зії, ж. Громадина (преимущественно о зданіи, постройкѣ). Така озія (палац) стоїть серед села. Мир. ХРВ. 103. Ото хата озія, хоч вовків ганяй. Там у їх міст зроблений — озія. Міусск. окр. Як я можу жити у такій великій хаті: се озія — як я її отоплю. Борзен. у. Ув. озії́ще, озія́ка. Пирят. у. Оце озіїще! Станеш в однім кінці, то другого й не видко. Кобел. у.
Перерізати Cм. перерізувати.
Підгодовувати, -вую, -єш, сов. в. підгодувати, -ду́ю, -єш, гл. Подкармливать, подкормить. Грин. III. 365. Ой матінко-лебідочко! Підгодуй нас хоть трішечки, підгодуй нас, попаруй нас. Н. п.
Схильчивий, -а, -е. Покладливий, сговорчивый. Пилипиха була мати своїй дочці не податлива, не схильчива. МВ. ІІ. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.