Виполювати 1, -люю, -єш, гл. Добыть на охотѣ. Полювали вони, полювали цілий день і нічого не виполювали.
Господа́рик, -ка, м. Ум. отъ господарь.
Две́рник, -ка, м. Придверникъ.
Єги́пет, -пту, м. Египетъ.
Закі́п, -ко́пу, м. Окопъ, окопанное мѣсто.
Зруйнуватися, -нуюся, -єшся, гл.
1) Разрушиться, разориться. Зруйнувався зовсім будинок.
2) Разориться, потерять имущество. Пан не зруйнується, як скількись кліток поля перелітує пустирем.
Поглибшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться глубже.
Порозживатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розжитися, но во множествѣ.
Ратови́ще, -ща, с. = ратище.
Тривавий, тривавки́й, -а, -е. Выносливый, воздержный.
