Глумувати, -му́ю, -єш, гл. Издѣваться. Голови на шаблі здіймали, довго глумували. Вона з мене глумує, сміється.
Досі́патися, -паюся, -єшся, гл. Додергаться.
Жало́ба 1, -би, ж. Трауръ, траурная одежда. По правді, нам би слід одягтись у жалобу. Сестрам Мася також жалобу посправляла.
Залуща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. = залускати.
Половиця, -ці, ж. = полова. Вівсяної половиці та й не хоче їсти.
Попереписувати, -сую, -єш, гл. Переписать (во множествѣ).
Приголовач, -ча, м.
1) Изголовье; у грудного ребенка: свернутая пеленка, подкладываемая ему подъ голову, напр. во время купанья.
2) Въ гробу: доски въ изголовьи и ногахъ, соединяющія боковыя длинныя доски. У труні два приголовачі.
3) Полѣно, которое кладется поперегъ печи, чтобы на него класть поперечныя полѣнья. Ум. при́голо́вачок. А біленькії пелюшечки сповивала, а з дев'ятого шовку сповивачик сукала, а з сребра-злата приголовачок прикладала.
Присаджувати, -джую, -єш, сов. в. присади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Садить, посадить еще въ добавленіе къ раньше посаженному. 2) Засаживать, засадить (за работу). Звикла бігати та гуляти, так хто тебе присадить за роботу. То це вона в вас і досі в ляльки гуляється? Сором, велика вже: пора за гребінь присадити, нехай пряде. 3) Осаживать, осадить внизъ; опускать, опустить внизъ.
Присудник, -ка, м. Состоящій подъ чьей властью, подвластный. А він каже (бачте, присудникам вже своїм): «Іди по воду!»
Шибнем нар. Съ размаху. Добігши до воріт, треба тричі шибнем ударить у їх.
